Після підписання Україною угоди про ЗВТ із Туреччиною в обох країн значно збільшуються можливості для розширення бізнесу. Аналітики YouControl з’ясували, хто сьогодні більше експортує, в яких галузях український бізнес може дати тур туркам на їхньому ринку і що для цього потрібно.

За даними дослідження YouControl, за 30 років дипломатичних відносин між Україною та Туреччиною турецькі бізнесмени відкрили у нашій країні 3592 компанії. З них 116 пішли з ринку, ще 142 зараз у процесі ліквідації. Інші 90% компаній успішно розвивають свій бізнес у нашій країні і не збираються зупинятися на досягнутому.

На чому можна заробити: найпопулярніші КВЕД у турків в Україні

Фахівці YouControl з’ясували, що найбільший інтерес турецькі бізнесмени виявляють в Україні до торгівлі — оптової та роздрібної. У цій сфері працює 1305 компаній-юрособ, засновниками яких є громадяни Туреччини.

Друга за популярністю ніша турків в Україні — переробна промисловість. У цій сфері працюють 439 турецьких компаній. На третьому місці сектор IT, у якому працює 351 турецька компанія. Ще 338 компаній зайняті в будівництві та 226 займаються транспортом, складським бізнесом, поштовою та кур’єрською діяльністю.

Якщо оцінювати у відсотковому співвідношенні КВЕД, популярні у турецьких бізнесменів, то найбільша кількість компаній працює у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря — 1,21% від загальної кількості компаній. На другому місці громадське харчування (0,74%). На третьому – інформація та телекомунікації (0,69%). В інших секціях КВЕД частка компаній із турецьким капіталом не перевищує половини відсотка.

Київ, Одеса, Львів: де туркам в Україні добре

Найбільш цікава турецьким компаніям, звичайно ж, столиця через високий рівень ділової активності, а значить, і купівельну спроможність. Майже половина (40,9%) від усіх юросіб, засновники яких турецькі громадяни, зареєстровані у Києві — 1469 компаній. Другий за популярністю регіон (15,8%) – Одеса та Одеська область, де зареєстровано 569 компаній. На третьому місці (6,8%) Львів та Львівська область – 243 компанії. На четвертому – Харків та Харківська область, де “прописалися” 168 турецьких компаній.

Інтерес до Львівщини пояснюється близькістю до ринків ЄС — основним на даний момент торговий партнер України. До Харківщини через близькість до російського ринку, оскільки до війни основним торговим партнером України була саме Росія. П’ятірку лідерів популярних у турецького бізнесу регіонів замикає Херсон та Херсонська область, де зареєстровано 154 турецькі підприємства.

Як зона вільної торгівлі позначиться на торгівлі України з Туреччиною

За даними YouControl, обсяг щорічного експорту України до Туреччини становить понад $4 млрд. Половину експорту минулого року забезпечила чорна металургія, ще 20% — зернові культури. Далі в експортному списку руди металів – 6%, залишки та відходи харчової промисловості – 4,5%, а також насіння і плоди олійних рослин – 4,2%.

Щорічний обсяг турецького імпорту в Україну становить $3 млрд. Але закуповуємося у турків ми різноманітніше, ніж експортуємо:

• близько 10% імпорту посідає ядерні реактори, котли та устаткування;
• на нафту та пальне – 7,5%;
• на чорні метали – 7,4%;
• на наземний транспорт – 6,5%;
• на овочі, фрукти та горіхи – 6%;
• на текстильну продукцію – 5,4%.

Також Україна завозить із Туреччини пластмасу, полімерні матеріали та навіть літаки. Крім того, днями глава управління зв’язків з громадськістю адміністрації президента Ердогана Фахреттін Алтун заявив, що в майбутньому Туреччина може збільшити постачання в Україну безпілотників.

Товарообіг між Україною та Туреччиною в YouControl оцінюють сьогодні в $7,5 млрд на рік. При цьому, за прогнозами президента Туреччини Ердогана, після підписання угоди про ЗВТ 3 лютого цього року обсяг двосторонньої торгівлі між країнами в найближчі кілька років збільшиться до $10 млрд на рік.

За словами фінансового аналітика YouControl Романа Корнілюка, збільшення двосторонньої торгівлі з Туреччиною буде вигідно для нашої країни лише за умови збереження існуючого позитивного сальдо торговельного балансу — коли експорт перевищує імпорт.

Проте є для України завдання із зірочкою — збільшити у структурі експорту частку продукції з вищим рівнем доданої вартості. Втім, навіть збереження існуючого співвідношення експорту та імпорту вимагатиме додаткових зусиль на тлі девальвації турецької ліри. Адже це з точки зору закупівельних цін робить турецьку промислову продукцію більш вигідною, ніж українську.