У більшості галузей економіки намітився оптимізм: бізнес зміг підлаштуватися під нові умови роботи. Але якщо війна триватиме понад рік, близько 50% компаній та підприємців можуть зійти з дистанції.
Український бізнес продовжує адаптуватися під умови воєнного стану та відновлює свою роботу. Саме такий висновок можна зробити, виходячи з нового дослідження настроїв бізнесу, яке провів Національний банк у лютому.
Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) за згаданий місяць піднявся до 45 пунктів проти 37,5 пунктів у січні. НБУ наголошує, що економічна активність зростає практично у всіх сферах економіки, окрім будівництва. На додаток до цього багато компаній та підприємців пом’якшили свої очікування щодо зростання цін на тарифи та послуги, що опосередковано свідчить про уповільнення темпів інфляції.
У той же час, по бізнесу сильно вдарила енергокриза, спровокована руйнуваннями енергетичної інфраструктури. А також підприємства наголошують на падінні споживчого попиту, що змушує скорочувати обсяги виробництва.
Запаслися генераторами та готові скорочувати персонал
Національний банк проводить дослідження настроїв бізнесу щомісяця. У ньому беруть участь як великі корпорації, так і представники МСБ. Упродовж лютого НБУ опитав 458 підприємств промислового сектору, будівельної галузі, представників торгівлі та сфери послуг.
Як було зазначено вище, загальний індекс очікувань за місяць зріс на 7,5 пунктів. Порівняно з червнем 2022 року, коли НБУ відновив опитування бізнесу після тримісячної перерви, ІОДА покращився на 3,7 пункти. В цілому зростання індексу зафіксовано по всіх галузях, крім будівництва (див. інфографіку).
Нацбанк пов’язує покращення настроїв бізнесу з наступними факторами:
- поступове відновлення електропостачання та закупівля альтернативних джерел енергії (промисловість, торгівля);
- пом’якшення очікувань зростання цін на сировину та матеріали, цін на продукцію власного виробництва (промисловість, торгівля) та тарифів на послуги (сфера послуг);
- очікування зростання обсягів виробленої продукції (промисловість), покращення оцінок товарообігу та обсягів закупівлі товарів для продажу (торгівля), пом’якшення негативних очікувань щодо обсягів наданих послуг (сфера послуг);
- ослаблення негативних очікувань щодо скорочення загальної кількості працівників (сфера послуг).
Єдина галузь з тих, що брали участь в опитуванні, де ситуація перманентно погіршується – це будівництво. На девелоперів негативно впливають не лише перебої з енергопостачанням, а й сезонний фактор, що проявляється у падінні обсягу замовлень. Будівельники скаржаться на безперервне зростання вартості матеріалів та робіт, а також на дефіцит підрядників, що у результаті виллється у подальше подорожчання продукції сектору. А ще девелопери мають намір скорочувати персонал. Хоча така тенденція спостерігається не лише у будівництві, а й у промисловості, у торгівлі.
Підприємці налаштовані скептично
Свої дослідження настроїв бізнесу саме у сегменті МСБ провели Європейська бізнес-асоціація (EBA) та Європейський банк реконструкції та розвитку. Малі підприємці досить песимістичні щодо оцінок економічних реалій.
За даними EBA, у 2022 році Індекс настроїв малого бізнесу впав до 2,4 балів із 5-ти можливих. “Це є другим найнижчим значенням за історію дослідження. Для порівняння, у 2021 році значення індексу становило 2,6 бали, а у 2020 році – 2,2 бали”, – йдеться у повідомленні асоціації.
Серед опитаних підприємців, 58% незадоволені станом справ у їхньому бізнесі. Задоволено лише близько 24% респондентів. 42% підприємців вважають несприятливою загальну економічну обстановку в Україні, а 29% називають її катастрофічною. Прогнози на найближче майбутнє теж не дуже райдужні: 38% опитаних вважають, що ситуація в наступні півроку погіршуватиметься, і лише 33% вірить у позитивні зміни. У той же час майже 76% суб’єктів підприємницької діяльності мають намір розширювати бізнес протягом 2023 року: збільшувати географію присутності всередині України, запускати нові напрямки і виходити на зовнішні ринки.
Щодо результатів дослідження ЄБРР, то воно охоплює групу малих та середніх українських підприємств у секторі виробництва та послуг. Головний результат опитування: станом на кінець 2022 року більшості опитаних респондентів вдалося стабілізувати свою діяльність.
Проте, лише 57% із тих, кого опитав ЄБРР, продовжують працювати так само, як і до війни, 6% призупинили діяльність, а 37% респондентів хоч і працюють, але скоротили обсяги. Зокрема доходи бізнесу знизилися в середньому на 43%, а кількість робочих місць – на 22%.
Серед основних проблем, з якими стикається МСБ, це зниження попиту/втрата традиційних ринків збуту, зростання витрат, падіння продуктивності праці, неможливість стратегічного планування та відсутність фінансових ресурсів для підвищення оплати праці.
“Якщо війна триватиме ще шість місяців, 79% представників МСБ вважають, що вони зможуть продовжувати свою діяльність у поточному форматі. Втім, якщо війна триватиме ще рік чи більше, лише 62% респондентів вважають, що зможуть працювати далі у тому ж форматі”, – йдеться у дослідженні ЄБРР.
Без держпідтримки не обійтися
Життєздатність усіх сфер бізнесу залежить не тільки від зовнішніх факторів, таких як бойові дії, логістика, собівартість сировини та робочої сили, а й від фінансової підтримки.
Наприклад, EBA вказує на те, що частка підприємців, які мають труднощі з доступом до кредитних коштів, у 2022 році зросла до 59% порівняно з 40% у 2021 році. Проте близько 67% респондентів у 2023 році все одно мають намір залучати ресурси ззовні для підтримки своєї діяльності.
ЄБРР зі свого боку уточнює, що в нинішніх реаліях найсильніше бізнес потребує реконструкції та отримання грантів на різні потреби. У тому числі це стосується компаній, які провели релокацію. Їм необхідні кошти для облаштування на новому місці, на відновлення виробничих потужностей та забезпечення операційної діяльності в принципі.
Втім, із банківським кредитуванням ситуація справді не дуже. Середньоринкові ставки за гривневими позиками становлять 22-24% річних, по валютних кредитах – 7-8% річних. Таке кредитне навантаження під силу лише одиницям. Так, є альтернативні види фінансування – лізинг, факторинг, документарні операції. Але вони не завжди можуть замінити повноцінний доступ до грошей.
Тому умови розвитку бізнесу протягом 2023 року багато в чому залежатимуть від підтримки держави. Уряд запевняє, що без допомоги підприємці не залишаться.
За даними Мінекономіки, на поточний рік у рамках програми “5-7-9” буде виділено 16 млрд грн. Крім цього, на 2023 рік в держбюджеті закладено ще 1,8 млрд грн на видачу 7 тисяч мікрогрантів підприємцям, які запускають бізнес чи мають намір розширювати свою справу.
Також продовжують підтримувати МСБ різні зарубіжні донори. Наприклад, USAID видає гранти аграріям, ООН надає до 25 тис дол. компаніям, які здійснили релокацію, а Німецький банк розвитку KfW підтримує різні регіональні програми, в рамках яких підприємці та малі підприємства можуть купувати чи модернізувати основні фонди, впроваджувати “зелені” технології та проекти з енергоефективності.