Півтора роки тому важко було уявити, що український SMM, у його класичному вигляді, взагалі повернеться до життя. Бренди зупинили всі рекламні кампанії, а бюджети заморозили та відклали до прояснення ситуації.
Весною минулого року влада закликала український бізнес повернутись, аби підтримувати економіку. З цього моменту стартував новий етап в діяльності кожної компанії, нові реалії не оминули і маркетингову складову. Компанії поступово почали відновлювати діяльність та підлаштовуватись під ситуацію в країні.
Але якщо говорити про зміни в SMM, то за ці півтора роки український бізнес раз за разом доводив свою винахідливість, креативність та гнучкість. Ми уважно слідкували за трансформацією українського SMM і склали список із 11 пунктів на які треба звернути свою увагу. Варто зазначити, що тут немає жодної прив’язки до номера, просто довільний порядок подачі 🙂
Отже, поїхали:
1. Поява та розвиток нових брендів – шляхом звільнення ніші, через призупинення або вихід міжнародних бізнесів з України, їм на заміну приходять інші бренди. Стосується майже кожної категорії: від продуктів, до одягу. Українці не бояться ризикувати, масштабувати та адаптувати власний бізнес, а тому активно виходять на ринок з різними пропозиціями. В SMM найактивніше зросли категорії: фешн, рітейл, продукти та б’юті.
2. Адаптивність – бренди стали пильніше слідкувати за тим, що відбувається в країні. Бувають дні, коли виходити з комунікацією недоречно (особливо, якщо це якийсь фан). Саме тому треба бути максимально гнучким – ключова особливість сьогоденної комунікації. В разі чого, переносити кампанії та пости, швидко виходити із ситуативами, а також, за можливості, протягувати руку допомоги.
3. Соціальна відповідальність – доповнюючи попередній пункт, можна сказати, що аудиторія стала ретельніше слідкувати за брендами в соцмережах. Компанії, які вирішили не виходити з ринку рф, але при цьому продовжили комунікацію в Україні – чудово відчувають загальний настрій суспільства під своїми постами. Ті ж бренди, які чітко визначились з власною позицією та комунікують про допомогу країні (гуманітарна, армія, збори та донати), навпаки отримують додаткове залучення, зростання показників та повагу від аудиторії.
4. Крафтовий контент – можна сказати, що робота з таким видом контенту стала ще більш потужною і вивела роботу агенцій та контент-мейкерів на новий рівень. Особливо вражає, як всі адаптувались до різних умов: продукція відправлялась по всій Україні, працювали в блекаути й т.п. Контент перестає бути пласким і пластиковим. У стрічках можна побачити реальну аудиторію, моделей різного віку, наочне використання продукту, що руйнує бар’єр між клієнтами та брендом. Якщо подивитись на Аналіз ринку SMM 2023 року від IAB України, то можна побачити, що 75,2% брендів вже інтегрували крафтовий контент у свої стратегії. У 2021 році подібне дослідження показало цифру у 58%.
5. Відеоконтент – зберігає свою позицію як потужний інструмент у вирішенні бізнес-завдань та навіть стає флагманом в цьому питанні. 94,7% брендів в Україні вже використовують відео контент (згідно з аналізом ринку SMM 2023 року від IAB України). Це відбувається через зміну потреби аудиторії до динамічного та швидкого контенту. Підтвердженням тому є поява Instagram Reels у серпні цього року, що спонукає кріейторів використовувати різні підходи до створення контенту. Якщо ваш бренд не буде відповідати потребам аудиторії, то ви ризикуєте її втратити.
6. Гостьовий маркетинг – такий тип контенту набирає значної популярності. Бренди залучають до колаборацій відомих зірок та блогерів: день у сториз, рубрики від експертів, живі трансляції та спільні публікації. Все це допомагає урізноманітнити контент та перетворити профіль бренду на справжнє комʼюніті. У певної кількості брендів на ринку вже інтегрований такий тип контенту. До прикладу можна взяти бренд Фрекен БОК, де Ектор Хіменес-Браво декілька разів на місяць ділиться власними рецептами, користуючись продукцією бренду.
7. Нейромережі – тісна інтеграція нейромереж з брендами допомагає дивувати аудиторію новим типом контенту, який значно виділяється на фоні звичного.
За останній рік в New Strategies ми протестували понад 100+ різних нейромереж. Не лише навчилися з ними ефективно працювати, а й відібрали найбільш практичні та інтегрували їх у наші процеси створення контенту (детальніше можна прочитати у нашій попередній статті). Це дозволяє кожному члену команди створити певний вид контенту. Дизайнер може перекласти необхідний текст, а копірайтер оформити власну ідею не тільки картинками із Pinterest. Це крок вперед до створення універсальних креаторів. 5 років тому важко було уявити, що за допомогою простого промту можна буде згенерувати тематичний віжуал на День Незалежності. Зараз же – це стає буденністю.
8. Нові обличчя в інфлюенсі – ринок інфлюсерів із лютого 2022 року пройшов деяку фільтрацію, тому частина гравців стали неактуальними як для українських споживачів, так і для українських брендів. Ринок поповнився свіжими обличчями, особливо виділяються гумористи та стендапери (від одиноких гравців, як Антон Тимошенко чи Василь Байдак, до об’єднань, типу: Леви на джипі).
Варто звернути увагу на появи нових мікро і нано-блогерів, які (навіть здається), що і не намагаються швидко нарощувати свою аудиторію, а ростуть дуже органічно і екологічно, створюючи певне комʼюніті людей із своїми інсайдерськими жартами, хештегами і т.п. (до прикладу, Ігор Донскіх).
9. Мультиплатформність – якщо раніше базою для будь-якого українського бренду була присутність у Facebook та Instagram, то тепер присутність бренду на всіх можливих платформах і месенджерах вже нікого не дивує. Ми бачимо, як зараз активно росте та розвивається TikTok. І хоча там досі відсутня платна реклама (на час війни немає можливості просувати контент), але бренди все одно активно вриваються в цю соцмережу. Через блогерів, нативний контент або взагалі створюють власний контент та живуть шляхом органіки. Сюди ж можна віднести активний розвиток Telegram та каналів. З початку війни та на сьогодні він став одним або навіть найголовнішим джерелом актуальної інформації. Відповідно, бренди також почали підтягуватись до цієї платформи.
Український Twitter/X взагалі переживає свій найкращий час (якщо так можна сказати), адже ком’юніті, що там присутнє, дуже активно комунікує з твіттерськими-брендами (Rozetka, Нова Пошта, Арахісова паста ТОМ і т.п.). Меми, треди q багато чого, все зароджується в твіттері.
До речі, про Threads. Поява нових соцмереж змушує бренди розглядати всі можливі канали, щоб ловити там свою аудиторію. Але варто пам’ятати, що заводити соцмережі просто для галочки – не найкраще рішення. Кожна із платформ потребує своєї власної стратегії розвитку, адже робити крос-постинг для всіх соцмереж – банально та руйнує подальшу зацікавленість користувача. Не кожен бренд потребує бути представленим усюди, пам’ятайте це.
10. Модерація – повідомлення Facebook Messenger та Instagram Direct, коментарі під постами та Reels, відповіді на Stories стають чи не єдиним та основним способом комунікації з брендами. Люди звертаються зі скаргами, пропозиціями або просто запитаннями до брендів. Бо це найшвидший та найпростіший канал доступу для аудиторії. Важливо приділяти свою увагу саме цьому ланцюжку роботи з брендом. Тому ми все частіше бачимо вакансії Директ/ком’юніті менеджера – повноцінної частини client’s care. І це повинна бути людина, яка дійсно проведе користувача через весь шлях запитань та відповідей.
11. Подкасти – напрямок, який дуже активно розвинувся в Україні за останні 3 роки та охоплює у собі різні тематики: культуру, історію, новини, освіту, здоров’я, бізнес, спорт, війну, розваги та інше. Завдяки своїй оригінальності, подкасти можуть допомогти брендам охопити саме зацікавлену аудиторію (тут працює схожа схема, як з нано-блогерами). Фарм-компаніям або будь-якому іншому специфічному бізнесу треба звернути увагу на цей тип контенту, адже тут простіше робити різні інтеграції та ловити відповідну аудиторію.
New Strategies Group
Джерело: cases.media