Про це повідомила завідувачка лабораторії генетики, генетичних ресурсів і біотехнології Інституту овочівництва і баштанництва НААН професор Тетяна Івченко у Facebook.

Вона зазначила, що причиною втрат стали тривалі заморозки на рівні -5…-7°C та сильний вітер у період початку вегетації.

«Чесно — за понад 10 років роботи зі спаржею в Інституті овочівництва і баштанництва ми такого квітня ще не бачили. Це не просто приморозки. Це — холод, що тримався тижнями», — написала Тетяна Івченко.

Технології укриття, за її словами, не змогли повністю захистити ранній урожай.

«Сезон 2026 року зсувається. У більшості регіонів спаржа з’явиться лише у першій декаді травня. Але навіть у таких умовах є висновки, які не можна ігнорувати. Найбільше постраждали ранні гібриди. Пізні — вистояли. Вони просто не «поспішали» у цей холод», — зазначила експертка.

І додала, що економічна ситуація для виробників ускладнилася через війну та низьку купівельну спроможність населення. Ринкова ціна на продукцію часто не покриває витрати на її виробництво, що створює ризики для господарств, які спеціалізуються на монокультурі.