Складний політ: як ринок агродронів продовжує розвиток під час війни

У 2021 році Україну “накрив” скачок продажів дронів для сільськогосподарських робіт, і зараз вже мало хто з аграріїв не чув про безпілотники. Delo.ua з’ясовувало, як вплинула війна на новостворену галузь, і з якими труднощами стикаються господарства, що впроваджують в себе безпілотні технології або користуються послугами “дроноводів”.

Після 2020 року в Україні різко інтенсифікувалось використання  у сільському господарстві, а справжній бум продажів агродронів почався в 2021 році. Найчастіше їх застосовують для виконання операцій із захисту рослин (обприскування), живлення (розкидання гранульованих добрив), а також посіву дрібнонасінних культур (сидератів). Крім того, агросектор використовує агродрони для проведення аналізу стану посівів, їх розвитку, прогнозування врожайності та інших агрономічних параметрів.

Як повідомили виданню Delo.ua в компанії DroneUA, яка є найбільшим українським імпортером та дистриб’ютором дронів, у 2022 році запити агровиробників на внесення ЗЗР з БПЛА продовжили зростати: дронами-обприскувачами оброблено близько 1,2 млн га, що на 20% більше в порівнянні з 2021 роком.

Також важливо, що сьогодні Україна є центром практичного використання AgTech-інновацій та робототехніки в агросекторі. В країні сформована ринкова екосистема безпілотних технологій і дронів-обприскувачів, яка вже кілька років поспіль стає взірцем на світових просторах. Навіть в умовах повномасштабної російської агресії, країні вдається втримувати лідерські позиції – ринок дронів-обприскувачів України в 2022 році став найбільшим в Європі, сформувавши 40% загальноєвропейського ринку агродронів, тоді як в 2021 році вона стала першою у світі у цій категорії.

Дистриб’ютор рішень підкреслює, що за 2021 та 2022 роки Україна отримала наступний економічний ефект від використання агродронів:

  • площа оброблених дронами-обприскувачами полів – 2,2 млн га;
  • додатково зібраний урожай, отриманий завдяки захисту посівів агродронами – до 350 тис. тонн;
  • понад 1 тис. робочих місць збережено в умовах воєнного стану;
  • економія води – близько 440 тис. тонн. Для внесення пестицидів на 1 га поля потрібно близько 5 л робочого розчину, що забезпечує економію води до 95%;
  • скорочення викидів вуглецю – до 30,8 тис. тонн. Агродрони відповідають цілям сталого розвитку та стають одним із максимально дієвих інструментів скорочення вуглецевого сліду;
  • економія пального завдяки використанню агродронів в порівнянні з класичною колісною технікою склала понад 12,1 млн л. Загалом БПЛА використовують до 20 разів менше палива в порівнянні з наземною технікою.

Варто додати, що економічний ефект від внесення ЗЗР дронами на площі 1 млн га складає орієнтовно $65,55 млн, включаючи 203 тис. тонн додаткового урожаю зернових та олійних культур.

Основними перевагами при обробітку полів агродронами компанія називає спрощення логістики (дрони можна швидко переміщувати завдяки високій мобільності обладнання, а техпроцес обприскування робить непотрібним підвоз води бочками); економію води, пального і ЗЗР; можливість запускати дрон для обробки важкодоступних ділянок полів і обробіток високорослих культур; високоточне розпилення розчину в безпосередній близькості до рослин і зменшення впливу ЗЗР на людей.

Крім того, дронам на відміну від колісної техніки не потрібні технологічні колії, що дає збільшення врожаю до 10%, а обробка з повітря дозволяє уникнути пошкодження рослин. Також варто відмітити екологічність методу – при мінімальній витраті води агрохімія не проникає в ґрунт, тим самим оберігаючи його та ґрунтові води.

Однак, серед недоліків БПЛА варто відмітити наступні фактори:

  • БПЛА критично залежні від погодних умов, таких як вітер або висока вологість. Наприклад, в сезоні 2020-2021 років у Харківській, Полтавській та Сумській областях за 90 днів обприскування лише 5 днів дійсно відповідали вимогам внесення саме через несприятливі погодні умови;
  • Невелика вантажопідйомність дронів виключає можливість підживлення рослин азотними добривами або проведення посівної з повітря;
  • При покупці дрона потрібно закладати додаткові кошти на ремонт у випадку його падіння, а також на заміну недешевого аккумулятора, ефективний строк служби якого рідко перевищує 2 роки;
  • БПЛА має порівняно невелику швидкість обробки сільгоспкультур;
  • Обмежений час польоту, в більшості випадків не довше 30 хвилин;
  • Купівля агродрону для дрібних фермерів – менш універсальне рішення, ніж придбання трактора, котрий може виконувати додаткові технологічні операції: транспортування води, боронування, дискування, підготовку ґрунту та посів.

Війна закриває небо для сільгоспдронів

З початком війни уряд України закрив повітряний простір над країною для цивільних користувачів, включаючи й БПЛА. Якщо до повномасштабного вторгнення дозволялись польоти дронів масою до 20 кг включно без отримання дозволів на використання повітряного простору, то з лютого по квітень 2022 року були заборонені будь-які польоти безпілотників.

В квітні 2022 року Міноборони і Мінагрополітики України затвердили спільне рішення, котре дозволило проводити сільгоспроботи за допомогою БПЛА, але за умови отримання  дозволу у місцевих районних та обласних військових адміністраціях на предмет можливості використання агродронів на конкретній території в конкретну дату .

В DroneUA підкреслюють, що загалом це рішення дозволило аграріям вилітати в поля на БПЛА, і минулий агросезон відбувся. Однак, в минулому сезоні агровиробники та сервісні компанії часто зіштовхувалися з ризиками втрати врожаю, викликану тривалим очікуванням дозволів на проведення польотів, яка за нормами законодавства може займати 10-30 днів.

Таке рішення не влаштовує фермерів, оскільки в агрономії є досить багато технологічних операцій, оптимальний час для проведення яких складно передбачити заздалегідь, і який визначається під час огляду полів спеціалістами. До таких робіт відноситься, наприклад,  сільгоспкультур, котру бажано виконати протягом кількох діб з моменту прийняття рішення про її проведення.

Через це агросектор з серпня 2022 року закликає владу оперативно надавати дозволи на польоти агродронами упродовж 48 годин з моменту інформування військової адміністрації. При цьому пропонується трактувати відсутність офіційної заборони від відомства протягом 2 діб як можливість проведення польотів.

Представники DroneUA зазначають, що питання отримання дозволу на польоти агродронами наразі потребує подальшого розгляду. В першу чергу, необхідне напрацювання єдиного механізму отримання дозволів, який спростить і прискорить процес внесення ЗЗР дронами та допоможе українським аграріям виростити максимально можливий урожай.

“Наразі паралельно запущений проект з Мінагрополітики та УКАБ щодо повторного напрацювання єдиного механізму для інформування військових адміністрацій про проведення робіт за допомогою агродронів, а також підготовки єдиного документального механізму для того, щоб такі дозволи вважалися отриманими від відповідних районних і обласних військових адміністрацій”, – повідомили в компанії.

Агродрони і військові БПЛА – принципово різні машини

Фахівці DroneUA пояснюють, що агросектор використовує БПЛА, що суттєво відрізняються за технічними характеристиками від цивільних дронів загального призначення, зокрема від тих, що необхідні для військових потреб. Це підтверджує наведена нижче порівняльна таблиця технічних характеристик дронів різного призначення.

Характеристики Агродрони Цивільні дрони загального призначення
Габарити, мм 2000-4000 80-500
Штатна висота польоту, м 3-7 180-250
Об’єм даку для ЗЗР, л 10-50 відсутній
Траєкторія польоту переважно паралельні треки відстанню до 1,3 км відповідно заданої траєкторії на відстань до 7 км
Робоча швидкість польоту, км/год до 24 до 35
Габаритні аеронавігаційні вогні так так

Таким чином, пояснюють представники дистриб’ютора, агродрони не можуть бути товарами подвійного призначення і не мають нічого спільного з легкими “ЗСУ для аеророзвідки. Крім того, конструктив аграрних дронів не підлягає подальшій модифікації для воєнних потреб, а дальність їхнього польоту обмежена 1,5 км, що недостатньо для виконання задач на лінії бойового зіткнення.