Про це інформує Delo.ua з посиланням на липневий Інфляційний звіт Національного банку України.

Одним із найбільших ризиків НБУ називає нову фазу проблем із морським експортом, яка розпочалася у липні 2026 року. За оцінкою регулятора, через обмеження логістики Україна недоотримає понад $2 млрд експортної виручки у другому півріччі цього року.

Водночас НБУ очікує, що частину відкладеного експорту вдасться здійснити у першій половині 2027 року. Ситуація зараз менш критична, ніж у 2022 році, оскільки за час війни Україна розвинула альтернативні маршрути через Дунай та західний кордон.

До повномасштабного вторгнення через порти Великої Одеси проходило близько двох третин українського експорту. Після їх блокування вантажі почали перенаправляти через дунайські порти та залізничні переходи. До кінця 2024 року обсяги експорту через Чорне море повернулися до довоєнного рівня.

НБУ також виділяє кілька інших напрямів, де економіка була змушена перебудовуватися через російські атаки:

• після паливної кризи 2022 року Україна переорієнтувала імпорт пального на країни ЄС та розширила логістику через західний кордон;
• після атак на газовидобуток збільшила імпорт газу та прискорила ремонт пошкоджених об’єктів;
• удари по енергетиці прискорили розвиток розподіленої генерації, захист енергооб’єктів та імпорт електроенергії з ЄС;
• бізнес почав децентралізувати склади та будувати альтернативні маршрути постачання.

Водночас така адаптація коштує дорого. Зокрема, збільшення імпорту газу посилює навантаження на валютний ринок і бюджет, а автономне енергозабезпечення збільшує витрати підприємств.

У 2026 році, за оцінкою НБУ, російські атаки дедалі частіше спрямовані на весь ланцюг постачання — від виробництва і складів до транспорту. Це збільшує втрати активів і товарних запасів, підвищує витрати бізнесу та стримує нові інвестиції.

Частину додаткових витрат компанії поступово закладають у вартість товарів і послуг, що створює додатковий інфляційний тиск.