Нова ініціатива Міністерства фінансів щодо створення реєстру банківських рахунків та наближення до SEPA – це безумовно позитивний крок для українського фінансового сектору. Але давайте розберемося, що це насправді означає та які виклики нас чекають.
Коментар Владислава Запорожченка, співзасновника International Fintech Business
Ініціатива представляє більше, ніж технічна відповідність — це комплексна трансформація, яка зменшить вартість платежів на 85-90% для операцій в євро, ліквідує транскордонні комісії в зоні SEPA та надасть українському бізнесу безперешкодний доступ до понад 520 мільйонів споживачів Європи. Часові рамки узгоджуються зі статусом кандидата України до ЄС, створюючи імпульс для прискореної фінансової інтеграції, що може збільшити двосторонню торгівлю на 2-3 мільярди євро щорічно.
Коротко що змінюється:
Технічні переваги:
- Перекази в євро за секунди замість днів
- Нульові комісії замість 1,5%
- Пряма інтеграція з європейською платіжною системою
Для бізнесу це означає:
- Спрощення торгівлі з ЄС
- Зниження валютних ризиків
- Швидший cash flow
Можливості фінтеху через європейський доступ
Інтеграція України до SEPA створює трансформаційні можливості для фінтех-компаній. Доступ до уніфікованої європейської платіжної інфраструктури дозволяє українському фінтеху масштабуватися в 41 країні без традиційних технічних бар’єрів, подібно до того, як Revolut та Wise використовували SEPA для швидкого розширення. Поєднання відповідності SEPA з конкурентною структурою витрат України може позиціонувати українські фінтех-компанії як серйозних конкурентів на європейських ринках.
Регуляторні переваги є однаково значущими. Інтеграція до SEPA надає доступ до європейських фінтех-регуляторних рамок, включаючи програми sandbox та вимоги відкритого банкінгу, які діятимуть в Україні з серпня 2025 року. Українські фінтех-компанії можуть диференціюватися через переваги у витратах, зберігаючи європейські стандарти відповідності, особливо в транскордонних переказах, що обслуговують українську європейську діаспору.
Однак, можливості приходять зі збільшеною конкуренцією. Європейські банки та фінтех-компанії отримують легший доступ до українських ринків, створюючи тиск на вітчизняних провайдерів. Успіх вимагає ранніх інвестицій у європейські регуляторні стандарти та стратегічне позиціонування навколо платіжних коридорів Україна-ЄС до того, як більші конкуренти встановлять ринкову присутність.
Трансформація ринку через ліквідацію витрат
Економічний вплив виходить далеко за межі ефективності обробки платежів. Витрати на транскордонні платежі в межах SEPA можуть зменшитися на 85-90% для українського бізнесу, з покращенням часу обробки з 3-5 днів до розрахунків в той же день або миттєвих. Ця трансформація історично сприяє додатковому зростанню ВВП на 0,1-0,3% через покращену ефективність потоків капіталу.
Малі та середні підприємства отримують найбільші переваги. Наразі 90% українських МСП очікують позитивного впливу від миттєвих транскордонних платежів, з розрахунками в той же день, що зменшують вимоги до оборотного капіталу на 20-30%. Доступ до стандартизованої європейської платіжної інфраструктури ліквідує конкурентні недоліки, з якими стикаються українські підприємства при обслуговуванні європейських клієнтів.
Переваги для споживачів є однаково переконливими. Середні споживачі економлять 50-100 євро щорічно на європейських транзакціях через ліквідовані транскордонні комісії, отримуючи платіжну мобільність у всій зоні SEPA з єдиними банківськими рахунками. Однак це створює валютний ризик для українського бізнесу поза єврозоною та потенційну залежність від європейської платіжної інфраструктури під час геополітичних напружень.
Ключовий виклик: валютний контроль vs миттєві платежі
Однак найбільшою перешкодою на шляху до справді миттєвих SEPA-платежів залишається валютний контроль України. В Європейському Союзі, в зоні SEPA, валютний контроль відсутній – платежі проходять вільно без додаткових перевірок. Натомість в Україні кожен валютний платіж потребує обґрунтування, документообігу та перевірки комплайенсом банку.
Це створює фундаментальне протиріччя: технічна інфраструктура може забезпечити миттєві перекази, але валютне законодавство вимагає перевірки кожної операцФії. “Миттєвий” платіж може зависнути на години або дні у валютному контролі.
Національному банку доведеться вирішити цю дилему – або суттєво спростити валютний контроль для SEPA-операцій, або розробити механізми автоматизованої перевірки. Можливі рішення включають створення “білих списків” для певних типів операцій, підвищення лімітів без перевірок або впровадження систем ризик-менеджменту в реальному часі.
Що робити українським банкам зараз?
- Не чекати – почніть адаптувати процеси до європейських стандартів вже зараз
- Інвестувати в комплаєнс – AML/KYC процедури стануть критично важливими
- Готувати команди – знадобляться фахівці з європейського регулювання
Це важливий крок, але не революція. Повна інтеграція до SEPA займає 2-3 роки навіть у готових країн. Україні знадобиться не менше 3-5 років, коли:
- буде повністю імплементовано європейське законодавство
- банки перебудують свою інфраструктуру
- з’являться справжні цифрові банки європейського рівня
Проте, Україна нарешті рухається в правильному напрямку. Для українського фінтеху це шанс стати частиною європейської екосистеми, а не просто її периферією.