Креативники масово вигорають і не довіряють ШІ: дослідження

В опитуванні взяли участь 882 фахівці з креативу з усього світу. 43% серед них мають понад десятирічний досвід роботи. Та незалежно від того, на якому етапі кар’єри вони перебувають, результати показали, що рік для індустрії був важким.

Фахівці переживають серйозний тиск і намагаються зрозуміти, куди рухаються ШІ, економіка, креатив та клієнти. Гляньте, що кажуть цифри.

Бум вигорання

69% респондентів кажуть, що вони відчували вигорання протягом останніх 12 місяців. Найвищий рівень вигорання зафіксували ті, хто працює у креативі — 77%. Далі опинилися ті, хто лише розпочинає кар’єру — 74%. І лише засновники та керівники агенцій мають трохи кращі результати — 59%, хоча це все ж більшість.

Дослідники пояснюють цю розбіжність тим, що керівники, попри весь стрес та гору відповідальності, мають більше контролю над обсягом свого робочого навантаження та клієнтами, яких вони беруть. Тож мідли від вигорання потерпають найбільше, бо керують проєктами, опікуються молодшими та задовольняють вимоги клієнтів.

Українські креативники розповідають, що найбільше в індустрії вигорають через війну, втому, токсичних клієнтів та колег, когнітивного перенавантаження та втрату сенсів.

Впровадження ШІ проти схвалення

Найпоказовішим результатом звіту стала прірва між впровадженням ШІ та його сприйняттям. 86% опитаних користуються ШІ у робочих цілях, та лише 10% з них вважають загальний вплив ШІ на галузь позитивним. 58% відсотків описують його вплив як неоднозначний, а 28% ставляться до нього відверто негативно.

Тому тенденція така: креативники впроваджують ШІ, бо відчувають необхідність, та залишаються скептичними до його впливу на галузь, цінність та позицію авторства.

Це не спільнота, яку хтось завоював, а спільнота, яка адаптується під тиском.

Розробники ШІ-інструментів зчаста засипають компанії аналітикою, яка показує, що без аішок не обійтися, та реальна необхідність брендів у них може виявитися зовсім іншою. Професія, яка відчуває себе зобов’язаною використовувати технологію, сумніваючись у її довгостроковій цінності, не стільки приймає зміни, скільки готується до них та підстраховується, поки чекає, як зміняться очікування клієнтів, ціноутворення та конкуренція.

Скільки заробляють фрілансери

Що цікаво, жодне занепокоєння, про яке ми писали вище, не полегшили додатковою оплатою праці:

  • 50% респондентів почуваються менш фінансово захищеними, ніж рік тому, порівняно з лише 18%, які почуваються більш захищеними;
  • майже 48% стурбовані тим, куди рухається галузь, і лише 38% почуваються впевнено;
  • 38% розглядають можливість зміни роботи, а 7,5% планують взагалі залишити креативну індустрію.

Серед фрілансерів картина теж не зовсім весела. Майже 47% самозайнятих працівників у креативній сфері заробляють менше 30 000 фунтів стерлінгів на рік (на наші гроші — це приблизно 1 781 156 грн). Це значно менше за середню зарплату повного робочого дня у Великій Британії без жодної гарантії, яку зазвичай забезпечує зарплата.

Чи звільняються креативники

Цифри кажуть, що більшість креативників не планують повністю залишати галузь. Тих, хто хоче піти, всього 7,5%. Але більша проблема полягає в тому, що фахівці шукають інші варіанти роботи, залишаючись при цьому в самій професії. Цю проблему роботодавцям і клієнтам, мабуть, важче виявити та вирішити, ніж повне звільнення.

Вплинув на таку тенденцію і ШІ. Він занизив ціни на креатив. Люди мають дешевший і швидший варіант для його створення, а це — тиск, зокрема фінансовий, на роботу фахівців, яку штучний інтелект може хоч абияк, та зробити безкоштовно.

Креативники зізналися, що найбільше у дизайні їм набридає саме ШІ. Про нього згадали 70 разів, значно відставали градієнти (19 згадок) та мінімалізм (10).

Нагороди ігнорують

Зважаючи на те, що так багато креативників переймаються вигоранням та оплатою праці, для багатьох нагороди зійшли зі списку пріоритетів. Як наслідок, цілих 80% респондентів не брали участі в конкурсі на нагороди протягом минулого року. Лише 12% досі вважають, що нагороди суттєво допомагають у кар’єрі, а 35% кажуть, що це надто дорого, аби морочити голову ще ними.

Навіть цьогорічний фестиваль Каннські леви відзначив, що кількість заявок на конкурс скоротилася на 25%. Із 26 900 у 2025 році до 20 050 у 2026-му. Зокрема через посилення вимог до кампаній.

Для професії, яка довго використовувала нагороди як запоруку довіри та маркетинговий інструмент для агентств і студій, це виглядає як вотум недовіри. Чи стає участь у конкурсі тим, що великі агентства роблять для підвищення видимості, а не тим, у чому ширша творча спільнота бачить велику цінність?

Чого потребують креативники

На запитання, що б справді покращило їхню роботу респонденти відповіли так:

  • мережа контактів та ком’юніті — 57,5%;
  • наставництво — 53%;
  • нові інструменти та технології — 31%.

Креативники кажуть, що найбільше їм потрібна не нова функція штучного інтелекту, а люди.

Це цікавий результат для галузі, яку колись можна було звинуватити в одержимості інструментами. Тепер креативникам потрібен простір із людьми, які розуміють, через що вони проходять, і хтось, хто на кілька років випереджає їх та може запропонувати реальну допомогу. Це значно складніше створити, ніж нову функцію, але, судячи з цих даних, саме це й рухає індустрію вперед.

Автор: Марія Грицюк

mmr.ua