Більше половини домогосподарств мають домашніх тварин. Всього в Україні – приблизно 7–7,5 млн котів та до 5 млн собак – це оцінки галузевих досліджень. Редакція Delo.ua проаналізувала фінансову звітність ветеринарних клінік і сформувала рейтинг 15 найбільших із них за рівнем доходів.
Сукупний оборот цих клінік у 2025 році становив близько 200 млн грн. При цьому вся українська pet-індустрія оцінюється приблизно в 40 млрд грн, включно з кормами, ветеринарними послугами, препаратами та аксесуарами.
Український ринок ветеринарних послуг залишається одним із найбільш фрагментованих у Європі. Більшість ветеринарів працюють як фізичні особи-підприємці, а великі клініки з оборотом понад 30–40 млн грн — швидше виняток, ніж правило.
Більшість великих клінік зосереджені у Києві, але окремі великі гравці працюють також у Львові, Харкові та Запоріжжі.
Попри зростання попиту на ветеринарні послуги, структура ринку залишається розпорошеною і фрагментованою.
За даними аналітичної платформи YC Market, у секторі ветеринарної діяльності зареєстровано:
Тобто понад 80% ветеринарного ринку — це приватні підприємці.
Оборот найбільшої ветеринарної клініки України становить близько 50 млн грн на рік. Для порівняння, одна велика приватна медична клініка в Україні може генерувати 300–500 млн грн доходу, а європейські мережі ветеринарних центрів оперують десятками або навіть сотнями мільйонів євро.
Однією з причин повільного укрупнення ринку є високі витрати на відкриття клініки. Головний лікар Київської міської лікарні ветеринарної медицини Роман Репецький пояснює, що запуск ветклініки потребує значних інвестицій:
“Відкрити ветклініку — це не як запустити кав’ярню. Потрібно орендувати приміщення, зробити спеціальний ремонт під медичні стандарти, облаштувати операційну, зону прийому, рецепцію. І головне – закупити дороге обладнання”.
За його словами, ключові медичні прилади коштують десятки тисяч доларів:
“Сучасний апарат УЗД коштує 25–40 тисяч доларів. Біохімічний аналізатор — близько 400 тисяч гривень. Рентген — до 600 тисяч. Ендоскопічна стійка — ще близько 300 тисяч. Інгаляційний наркоз — до 800 тисяч гривень”.
Додатковим бар’єром залишається кадровий дефіцит. Репецький наголошує, що ветеринарів вузької спеціалізації — кардіологів, ортопедів, офтальмологів — небагато. Їх потрібно навчати, відправляти на курси та конференції.
Водночас регуляторна статистика свідчить про поступову зміну структури галузі. За даними Держпродспоживслужби, у 2025 році в Україні було видано 120 ліцензій на ветеринарну діяльність, а також відкрито 94 нові місця провадження діяльності ветеринарних клінік.
“Ми розуміємо, що певні клініки масштабуються. Деякі стають мережевими. Загальна тенденція — розширення роботи тих ліцензіатів, які вже працюють на цьому ринку”, — розповів голова Держдпродспоживслужби Сергій Ткачук. Тобто, кількість ліцензіатів не змінюється, проте вони розширюються, що свідчить про консолідацію ринку.
Масштаби ринку невеликі, однак конкуренція між клініками досить висока.
“Ринок ветеринарної медицини в Україні формують як мережеві гравці, так і значна кількість окремих кабінетів і локальних клінік, багато з яких історично працюють у форматі “клініки одного лікаря”. Саме така структура й визначає високий рівень конкуренції в галузі”, — зазначає Світлана Панаіотіді, співвласниця мережі “Звірополіс”.
Повномасштабна війна суттєво вплинула на роботу клінік — особливо на поведінку клієнтів.
На початку повномасштабної війни лікарня працювала у повному штаті, але клієнтів тоді майже не було. Сьогодні ринок поступово відновлюється, але поведінка клієнтів змінилася. Люди частіше обирають не стільки саму клініку, скільки конкретного лікаря – йдуть до фахівця, якому довіряють”, — відмічає Роман Репецький.
За словами Світлани Панаіотіді, ветеринарна медицина в Україні за останні роки суттєво розвинулася. Це стосується і рівня сервісу, і клієнтоорієнтованості, і спектра профільних послуг.
У Львові ринок також помітно змінився. За словами Юлії Мартинів, головної лікарки ветклініки “Ветмедкомплекс”, кількість клінік у місті суттєво зросла.
“Разом із збільшенням мігрантів у регіоні, збільшилася і кількість лікарів, які відкрили свої ветеринарні заклади. Якщо до війни у Львові було близько 50 клінік та кабінетів, зараз їх понад 80, відповідно, відкривати тут більше, немає сенсу”,— впевнена головлікарка.
Мережа “Ветмедкомплекс” —одна з найбільших в Україні і включає 13 ветеринарних аптек, 5 кабінетів і одну цілодобову амбулаторію, всі вони розташовані у Львові.
Серед перешкод для розвитку бізнесу учасники ринку називають нове законодавство, яке набрало чинності з 1 березня цього року. “Разом із обов’язковим ліцензуванням повернувся і жорсткий контроль за обліком і продажами, що ускладнює швидке масштабування”, — відзначила Юлія Мартинів.
Частина помітних клінік не увійшла до рейтингу через особливості структури бізнесу або формату діяльності.
Серед відомих клінік Роман Репецький відмітив Генезіс, Зоолюкс і Alden-Vet, які мають широку клієнтську базу та розвинену інфраструктуру. Також їх назвала серед основних конкурентів і Світлана Панаіотіді.
Genesis у Києві працює у форматі великого ветеринарного госпіталю повного циклу з діагностичним обладнанням і вузькопрофільними спеціалістами. Згідно з даними опендатабот, дохід компанії за 2025 рік склав 5.9 млн. грн, що не дало можливості увійти до рейтингу.
Ветеринара клініка Alden-Vet також працює в Києва, її доходи за 2025 рік склали 1,5 млн грн., тому вона також не потрапила до лідерів за фінансовими показниками.
Мережа Zoolux має кілька клінік у Києві та Броварах і власний навчальний центр. При цьому в YouControl фінансова звітність компанії відсутня з 2018 року, що не дало можливості оцінити її актуальні фінансові результати та порівняти їх з іншими учасниками ринку, а на запит журналістів клініка інформації не надала.
Ціни на ветеринарні послуги суттєво різняться залежно від клініки та складності лікування.
“Зараз консультація у лікаря становить 378 гривень, а далі залежно від того, кому які маніпуляції потрібні — від 1000 грн і вище», – розповів Роман Репецький. У Львові ціни трохи вищі. «В середньому консультація коштує близько 500 гривень”, — говорить Юлія Мартинів.
Водночас представники галузі наголошують, що визначити єдиний “середній чек” у ветеринарії доволі складно.
“Говорити про нього як про фіксовану величину не зовсім коректно, адже багато що залежить від спеціалізації клініки, спектра послуг та складності конкретних випадків”, — пояснює Світлана Панаіотіді
Найбільшу частку цього ринку займає саме сегмент кормів.
У світі ветеринарна медицина давно стала великим бізнесом. За оцінками Grand View Research, світовий ринок ветеринарних послуг у 2024 році становив $145,65 млрд і продовжує швидко зростати. У розвинених країнах цей сектор активно консолідується. Наприклад, мережа Mars Veterinary Health об’єднує близько 3000 клінік по всьому світу, а європейська AniCura має майже 500 клінік у 15 країнах. Ці компанії активно купують незалежні клініки та формують глобальні мережі.
Для порівняння, у Польщі ринок ветеринарних послуг оцінюється приблизно як український – у €0,9-1,5 млрд на рік. Але польський ринок уже значно більш консолідований і має мережі ветеринарних центрів.
Наприклад, мережа Edina Vetcare Group за даними порталу Bizraport об’єднує десятки клінік і має понад 52 млн злотих (€12 млн) річного обороту. Інша платформа — LuxVet Group будує національну мережу ветеринарних центрів і залучає інвестиції для поглинання незалежних клінік.
Попри великий ринок pet-товарів, в Україні поки немає представництв міжнародних ветеринарних клінік. За словами Світлани Панаіотіді, ключовою причиною є економічні фактори.
“Для того, щоб до нас заходили міжнародні мережі, потрібно, щоб культура звернення до ветеринарів була в рази вищою, власне, як і рівень добробуту громадян. Крім того, інвестори зважають на те, що у нас війна, і це створює додаткові ризики»” — пояснює співвласниця “Звірополісу” Світлана Панаіотіді.
Як показує практика, більшість клінік розвиваються локально і обмежуються кількома філіями. Втім, власники клінік очікують, що з розвитком культури догляду за тваринами і зростанням доходів населення ринок поступово буде укрупнюватися.