Про це, як пише Delo.ua, заявив заступник голови Національного банку України Юрій Гелетій під час виступу на FutureTech Meetup: United for 2026.

За його словами, твердження, що банки не кредитують бізнес є некоректним. Гелетій зазначає, що частка процентних доходів від кредитів у структурі доходів банків зросла цього року до 48%.

“Темпи могли б бути вищими, але в країні триває війна. Після запуску системи страхування військових ризиків ситуація має покращитися. Нацбанк зі свого боку вже змінює регуляції, щоб удосконалити оцінку кредитних ризиків і підлаштувати її під реальний стан бізнесу”, — підкреслює заступник голови НБУ.

Він додає, що у 2023 році близько 40% кредитів видавалися за програмою “5–7–9%”, але зараз їх частка скоротилася до 27%. Одночасно зростає конкуренція банків за клієнтів, а різниця між депозитними та кредитними ставками суттєво скоротилася. Європейські кредити сьогодні можна залучити приблизно під 15% річних.

“Динаміка насправді позитивна, і це важливо визнавати. Банківський сектор — не слабкий, як ми звикли вважати. Інвестори вже не раз доводили, що готові вкладати гроші в Україну: лише у 2019 році нерезиденти придбали ОВДП на 130 млрд грн. Стабільність валютного ринку цьому сприяла — і вона зберігається”, — стверджує Юрій Гелетій.

Кредитування як стимул післявоєнного розвитку

На його думку, після завершення війни кредитування відновлення стане ключовим драйвером зростання. Він пояснює, що вже зараз банки активніше видають інвестиційні кредити строком понад рік — їхній обсяг зріс приблизно на 40%.

Водночас Гелетій додає, що досі є проблеми з консорціумним кредитуванням, адже банки не поспішають об’єднуватися під великі проєкти, хоча бізнес потребує таких інструментів.

“Великі українські групи — Метінвест, ДТЕК, МХП, Інтерпайп — переважно залучають капітал за кордоном, оскільки українські банки через нормативи ризиків можуть надати одному позичальнику максимум близько 3 млрд грн. Це обмеження потребує системного рішення”, — зауважує Юрій Гелетій.

Найприбутковіший напрям для банків наразі у сегменті малого, мікро- та середнього бізнесу. Галатей каже, що частка проблемних кредитів у ньому скорочується, а капіталізація банківської системи залишається високою — при нормативі 10% фактичний запас становить близько 15%, тобто +3,5 п.п. понад вимоги.

За його словами, ключовими факторами розвитку після війни стануть:

• масштабне відновлення інфраструктури, яке потребуватиме сотні мільярдів доларів інвестицій;
• модернізація ринку капіталу, якого в Україні де-факто немає;
• удосконалення валютного регулювання — повне зняття контролю капіталу відразу після війни неможливе, потрібні збалансовані рішення.