Деталі

• ІФС у ІІ півріччі залишався волатильним через одночасне погіршення декількох показників: зростання спредів за єврооблігаціями та коливання коштів клієнтів банків. Однак такі тренди не мали довготривалого системного впливу.
• Найвищим залишався валютний субіндекс, який зріс у листопаді через певне послаблення гривні, курс якої коливався в ширшому діапазоні наприкінці року.
• Субіндекс поведінки домогосподарств залишається підвищеним через стабільно високі депозитні ставки. Субіндекс корпоративних цінних паперів є найнижчим поміж інших, незважаючи на певне погіршення восени внаслідок зміни очікувань інвесторів стосовно термінів та умов завершення війни.

Контекст

Індекс фінансового стресу (ІФС) показує рівень напруги у фінансовому секторі України та має шкалу від 0 до 1, де 0 означає відсутність стресу, а 1 – його максимум. Індекс відображає лише поточний стан і не прогнозує майбутні ризики.

ІФС розраховується на основі 20 показників, об’єднаних у п’ять субіндексів: банківський сектор, поведінка домогосподарств, корпоративні та державні цінні папери, валютний ринок. Дані агрегуються за економетричною моделлю, яка враховує зміну взаємозв’язків між субіндексами в часі: під час криз їх кореляція зростає, що сигналізує про системний стрес. Періоди різкого зростання ІФС зазвичай збігаються з кризами, які фіксують фінансові експерти.

Після російського вторгнення в лютому 2022 року індекс фінансового стресу в Україні різко підскочив, однак, за оцінкою НБУ, його рівень залишався нижчим, ніж під час криз 2008 року та 2014–2015 років.