Для комунікаційної команди важливо побачити негативну згадку бренду раніше, ніж її рознесуть соцмережі та медіа. Вчасність тут — понад усе. 45% українських компаній хочуть отримувати сповіщення про важливі матеріали протягом 15 хвилин після їх появи.
Для українських компаній інфополе залишається середовищем із високою швидкістю поширення новин, кризових повідомлень і репутаційних ризиків. Негативна публікація може швидко отримати передруки, потрапити в соціальні мережі та привернути увагу клієнтів, партнерів або керівництва компанії.
У таких умовах час, за який комунікаційна команда дізнається про згадку бренду, впливає на можливість вчасно перевірити інформацію та підготувати реакцію. Тому медіамоніторинг стає частиною щоденної роботи з репутацією, а швидкість сповіщень — одним із головних критеріїв вибору відповідних інструментів.
Результати опитування Комітету, яке провели у серпні–вересні 2026 року серед 29 фахівців з комунікацій компаній-членів Асоціації, показали, що для більшості компаній оперативність уже є пріоритетом. Проте є й інша проблема: бізнес очікує швидких сповіщень, але далеко не всі системно вимірюють, наскільки швидко знаходять важливі публікації.
Для 79% респондентів оперативний медіамоніторинг критично важливий для повсякденної роботи компанії. 45% опитаних очікують дізнаватися про важливу публікацію протягом 15 хвилин після її появи, 73% — протягом години. Три з чотирьох респондентів звертаються до результатів моніторингу щонайменше раз на день, а 41% стежать за ними безперервно протягом робочого дня.
Отже, для багатьох комунікаційників медіамоніторинг уже став постійним робочим інструментом.
Попри високі очікування щодо швидкості, системи моніторингу не завжди вчасно повідомляють бізнес про важливі матеріали. 30% учасників опитування протягом останніх 12 місяців дізнавалися про негативну публікацію від керівництва, клієнта або партнера, а не від системи моніторингу. У 14% компаній матеріал встиг розійтися передруками ще до того, як вони відреагували.
Тож сама наявність інструменту моніторингу не гарантує своєчасного виявлення репутаційних ризиків. Для комунікаційної команди важливо отримувати релевантні сповіщення без затримок і мати можливість швидко оцінити ситуацію.
Нещодавнє дослідження InMind та ГО «Інтерньюз-Україна», показало, 87% українців отримують новини із соціальних мереж, а для 54% вони взагалі залишаються єдиним джерелом новин. Серед диджитал-платформ лідирує Telegram (82%), далі йдуть YouTube (55%) і Facebook (40%). Тому обираючи платформу для медіамоніторингу важливо звернути увагу на те, чи охоплює вона усі необхідні для цього канали.
Половина опитаних компаній використовує моніторинг передусім як систему оперативного оповіщення про згадки компанії, брендів або керівників у нових публікаціях. Ще 41% застосовують його для комплексної оцінки PR-кампаній, репутації та конкурентів. Лише 7% використовують інструмент переважно для аналізу періодичних показників.
Відповідно розподілилися й критерії вибору системи. Для 48% респондентів найважливішими є швидкість сповіщень і простота використання. 38% на перше місце ставлять охоплення джерел та аналітичні можливості, ще 10% — релевантність результатів.
Один із найцікавіших результатів опитування стосується аналітики. Попри те, що 73% респондентів хочуть отримувати інформацію про важливі публікації протягом години, регулярно вимірюють швидкість їх виявлення лише 31% компаній. Серед десяти показників, які аналізують респонденти, цей параметр посідає останнє місце.
Натомість компанії зосереджуються на кількісних та репутаційних показниках:
Отже, швидкість отримання інформації є важливою вимогою до моніторингу, але її ефективність компанії поки що рідко оцінюють за окремою метрикою.
За даними Publicis Groupe Ukraine та YouScan, частка негативних згадок брендів у восьми категоріях за понад два роки зросла з 15,6% у 2024 році до 17,7% у 2025-му та 20,7% у першому кварталі 2026 року. Хоча позитивна тональність тримається на високому рівні: 19,1 % — 21,9 % — 21,6 %, брендам слід зважати на те, що аудиторія зараз стає емоційнішою в обидва боки, а частка нейтральних згадок скорочується.
Можемо припустити, що тому й скандали на такому різкому контрасті стають все більш помітними, особливо якщо контент посилює сенситивність українців в умовах постійного стресу.
Тож доречно, якщо бренди звертатимуть увагу ще й на такі показники:
Серед спеціалізованих систем оперативного медіамоніторингу найпоширенішою серед опитаних став MediaMonitoringBot. Його використовують 72% респондентів. LOOQME обрали 41% компаній, YouScan — 24%, Semantrum — 10%.
При цьому спеціалізовані платформи не витіснили простіші способи пошуку інформації. 72% компаній паралельно використовують ручний пошук, а 52% — Google Alerts. За основну систему моніторингу платять 72% опитаних компаній.
Інша картина спостерігається у спонтанній впізнаваності брендів. Найчастіше респонденти самостійно називали LOOQME — 45%. На другому місці MediaMonitoringBot із 31%. Ще 7% згадали «телеграм-бот моніторингу», не назвавши конкретного бренду.
Показово, що навіть за наявності спеціалізованих платформ 72% опитаних компаній продовжують використовувати ручний пошук. Отже, автоматизовані системи поки не закривають усіх потреб комунікаційних команд, натомість потребують фахівця, який відстежуватиме згадки на окремих майданчиках, буде перевіряти контекст публікацій або відстежувати дискусії, які система не ідентифікувала автоматично.