Динаміка доходів та фінансовий результат

За підсумками 2025 року чистий дохід підприємства зріс до 71,1 млрд грн. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 64,6 млрд грн, а у кризовому 2023-му — лише 41,8 млрд грн. Таким чином, за останні два роки компанія наростила виручку на 70%.

Попри позитивну динаміку доходів, чистий збиток за 2025 рік склав 8,89 млрд грн. Хоча це значно менше за катастрофічні показники 2022 року (49,1 млрд грн збитку), компанії поки не вдається подолати бар’єр рентабельності. Стабілізація збитків на рівні близько 9 млрд грн спостерігається другий рік поспіль (у 2024 році — 8,8 млрд грн).

Експортна активність: домінування ринку ОАЕ

Експорт залишається ключовим джерелом валютних надходжень підприємства. У 2025 році частка зовнішніх продажів у загальній структурі доходів склала 52,7% або 37,5 млрд грн.

Географія експорту зазнала остаточної трансформації. Основним ринком збуту стали Об’єднані Арабські Емірати, куди було спрямовано продукції на суму 30,5 млрд грн (понад 81% від усього експорту). Частка європейських ринків, зокрема Люксембургу та Польщі, сумарно склала близько 17%.

Ключові статті експорту у 2025 році:

• Чавун переробний: 13,8 млрд грн;
• Залізорудний концентрат: 8,2 млрд грн;
• Сталева катанка та прутки: 6,8 млрд грн;
• Сталеві напівфабрикати: 4,3 млрд грн.

Імпорт та забезпечення виробництва

Для підтримки виробничих потужностей у 2025 році підприємство імпортувало товарів та послуг на суму 9,15 млрд грн. Найбільшими постачальниками сировини та обладнання стали компанії з Люксембургу (44,2% імпорту) та Китаю (23,1%).

Причини збитковості

Як зазначало Delo.ua, одним із головних чинників збитковості “АрселорМіттал Кривий Ріг” є критичне зростання вартості електроенергії. Якщо у 2024 році ціна для промисловості становила близько $135 за МВт-год, то станом на початок 2026 року вона зросла до $210–230, а в пікові години сягає $370. Генеральний директор Мауро Лонгобардо у інтерв’ю виданню зазначав, що такі тарифи “вимивають” кошти, заплановані на капітальні інвестиції, роблячи українську сталь неконкурентоспроможною на світовому ринку.

Ситуація загострилася у 2026 році через запровадження Євросоюзом механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) без жодних винятків для України. Це вже змусило підприємство зупинити роботу цеху блюмінг у другому кварталі 2026 року. Втрата стабільного європейського ринку для частини продукції ставить під питання завантаження потужностей, які у 2024–2025 роках ледь сягнули 50% від довоєнного рівня для металургійного виробництва та 70-75% для гірничого департаменту.

Мільярдні дотації та боротьба за виживання

Як раніше зазначали на підприємстві, виживати підприємству дозволяє лише безпрецедентна підтримка материнської компанії. Станом на весну 2025 від початку повномасштабного вторгнення глобальна група ArcelorMittal влила в криворізький актив понад $1 млрд прямої допомоги. Ці кошти спрямовуються не лише на покриття операційних збитків, а й на підтримку критичної інфраструктури — для стабільної роботи комбінату необхідно інвестувати близько $200 млн щороку, з яких $40 млн складає лише земельний податок, що сплачується незалежно від обсягів виробництва.

Незважаючи на складні умови, АМКР залишається найбільшим іноземним інвестором в Україні: за 20 років роботи загальний обсяг вкладень перевищив $11 млрд. Проте, як стверджують в компанії, подальша доля комбінату залежить від здатності уряду врегулювати питання цін на енергоносії та знайти компроміс із ЄС щодо екологічних мит.