Ринок ювелірних виробів в Україні зростає: виручка виробників у 2024 році зросла на 50%

У 2024 році лише 20% українських виробників ювелірних та подібних виробів оприлюднили фінансову звітність — 124 компанії з 622 юридичних осіб. Сума їхньої виручки склала 1,23 млрд грн, що на 50% більше, ніж у 2023 році.

Як пише Delo.ua,  про це свідчить дослідження YouControl.

Географія, вік компаній та корпоративні зв’язки

Попри війну, український ринок виробників ювелірних і подібних виробів зростає. Станом на жовтень 2025 року аналітики YouControl за даними YC.Market зафіксували 622 юридичні особи та 855 фізичних осіб-підприємців із основним видом діяльності “Виробництво ювелірних і подібних виробів”.

Найбільше ФОПів зареєстровані у Харківській (125), Київській (108) областях та Києві (106). Понад 32% юридичних осіб мають місце реєстрації у Києві (200), також багато компаній на Харківщині (79) та Вінниччині (51).

Середній “вік” компаній становить 15 років. Найстарша — ПП “Сансі”, зареєстроване у 1991 році, а наймолодша — ТОВ “Магнат Фемілі”, зареєстроване у червні 2025 року. Більшість компаній були зареєстровані у 2001–2010 (261) та 2011–2020 (213) роках.

Серед ФОПів середній термін діяльності перевищує 12 років, перші підприємці з’явилися у 1992 році. З січня 2021 до вересня 2025 року зареєстровано 191 нового ФОПа, найбільше — у третьому кварталі 2025 року (52).

У вибірці 26 юридичних осіб належать до 17 корпоративних груп. Наприклад, до “групи родини Гонта” входять ТОВ “С.Д. Дизайн” та ТОВ “Шарм Голд”, засновником обох компаній є Микола Гонта, який також пов’язаний із політичною партією “Живіть в достатку” та компанією B2B Jewelry.

Фото 2 — Ринок ювелірних виробів в Україні зростає: виручка виробників у 2024 році зросла на 50%

Іноземний капітал та “російський слід”

Серед українських виробників ювелірних виробів 71 компанія має співвласників із 25 країн. Найбільше підприємств із участю іноземного капіталу представлено Туреччиною (8), Узбекистаном (8), Ізраїлем (7), Росією (7) та Молдовою (5). Також є учасники з Азербайджану, Китаю, Грузії та Німеччини.

Лише одна компанія з ймовірними прямими зв’язками з Росією оприлюднила фінансову звітність за 2022–2024 роки — це білоруський “Білоцерківський ювелірний завод”, де акціонером є росіянин Едуард Уткін. Ще три компанії мають ймовірні опосередковані зв’язки з Росією через участь власників у російських юрособах.

Ще сім компаній, ймовірно, перереєстровані за російським законодавством на тимчасово окупованих територіях Криму, Луганської та Донецької областей. Співвласницею однієї компанії, укрспецлюкс, є білоруска Наталія Кабанова. У компаніях goldtrading плюс і мелорін співвласниками є громадяни Ірану, який підтримує військову агресію Росії проти України.

Прикраси на мільярд

У 2024 році фінансову звітність серед 622 проаналізованих юридичних осіб оприлюднили лише 124 компанії, з яких 101 отримала виручку понад нуль.

Сумарна виручка цих підприємств склала 1,23 млрд грн. Для порівняння, у 2023 році прозвітувало 119 компаній із загальною виручкою понад 770 млн грн, а у 2022 році — 109 компаній із сумарною виручкою 360,2 млн грн.

Топ-10 виробників ювелірних виробів за виручкою у 2024 році:

  1. Тов “Герольдмайстер” – 342,6 млн грн; учасники: Анатолій та Євгеній Шияни; активний учасник публічних закупівель.
  2. Тов “Ювелірне підприємство №1” – 303,1 млн грн; бенефіціар: Роман Петренко (ОАЕ); частина корпоративної групи “Група родини Петренко”.
  3. Тов “Ювелірний завод №1” – 147,7 млн грн; бенефіціар: Віталій Валл; частина “Групи родини Валл”.
  4. ПП “Савана Голд” – 43,3 млн грн; учасник: Володимир Сакали.
  5. АТ “Львівський ювелірний завод” – 30 млн грн; бенефіціар Тов “Джі Ді Сі Україна”, Павло Зварич.
  6. Тов “Альфа Ембер” (Рівненщина) – 28 млн грн; учасник: Олексій Подерня; пов’язана з ТОВ “Ісландвей” (11,3 млн грн).
  7. АТ “Вінницький завод “Кристал” – 19,5 млн грн; акціонер: Тов “Аргон Фуд”, корпоративна група “Гамма”.
  8. Тов “Торговий дім “Євро Трейд” – 12,9 млн грн; бенефіціари: Олег Богельський, Леся Примушко; частина “Групи братів Богельських”.
  9. Тов “Ювелірна фабрика “Моріон” – 11 млн грн; учасник та бенефіціар: Олександр Андрощук.
  10. Тов “Сова Джевелрі Хаус” та Тов “Ювелірний дім “Сова” – разом 19,4 млн грн; ключова особа: народний депутат Олександр Сова.