Великі торгові мережі заборгували українським виробникам близько 5 млрд доларів, що стали для мереж “безвідсотковим кредитом”, яким вони користуються, і є причиною нестачі оборотних коштів у вітчизняних виробників.

Про це пише видання “РБК-Україна” із посиланням на члена Української ради бізнесу, першого віце-президента Торгово-промислової палати України Михайла Непрана.

За його словами, національні торгові мережі всупереч антимонопольному законодавству та всім запобіжникам, встановленим проти недобросовісної конкуренції, зайняли монопольне становище на ринку, займаючи понад 70%, і нав’язують постачальникам власні невигідні, а іноді й шкідливі умови.

“Незважаючи на норми європейських директив, що обмежують граничний термін розрахунків 60 днями, постачальники змушені чекати 90, 120, а іноді і 180 днів. Для виробників це означає хронічну нестачу оборотних коштів та необхідність додаткового кредитування. Для мереж — безвідсотковий кредит, яким вони безкоштовно користуються” необмежений час. За різними підрахунками, йдеться про близько 5 млрд доларів, якими рітейл користується на свій розсуд, затримуючи розрахунки з постачальниками”, – пише Непран.

Також супермаркети встановлюють на свій розсуд штрафи, санкції та додаткові доплати, що виливаються в те, що торгова націнка, яка має становити 15-25%, сягає 40% і навіть 60%.

“Таким чином, вітчизняні агровиробники та переробники позбавлені можливості розвивати свій бізнес і повністю упускають конкурентні переваги перед своїми колегами з інших країн”, – вважає він.

Непран пропонує для врегулювання цього питання використати європейський досвід, адже в ЄС вдалося подолати проблему домінуючого становища торгових мереж. Там діє окрема Директива Європейського парламенту та Ради щодо недобросовісної торгової практики між підприємствами у сфері сільського господарства та продовольства. Документом забороняються дії, які можуть розглядатися як несумлінні відносини між покупцями та постачальниками.

З ініціативи АМКУ у 2016 році була спроба створити подібний документ і в Україні, однак представники торговельного бізнесу відмовилися від його підписання, тому йдеться про необхідність втручання у ситуацію на державному рівні у рамках законотворчої ініціативи.

“Зокрема, зобов’язати торгові мережі як мінімум вчасно розраховуватися з постачальниками, не дискримінувати їх порівняно з іноземними виробниками, обмежити розмір штрафів та санкцій та прибрати масу інших речей, вигідних лише одній стороні”, – наголошує він.