Лише два з шести існуючих в Україні крохмальних заводів – ПМП «Вимал» і ТОВ «Крохмалопродукти Орані» – приступили до роботи у 2020 році, тоді як інші перебувають в переддефолтному стані або повністю збанкрутували.

Про це розповів директор «Вімала» Сергій Самоненка в ході прес-конференції в «Інтерфакс-Україна».

За його словами, стоять підприємства мають величезні нереалізовані складські запаси продукції, виробленої в 2019-2020 МГ.

«У період з 2017 до 2020 року імпорт з Білорусі зріс майже в 10 разів – з 877 т до 7100 т. Частина імпортованої продукції в Україні досягла 50%. Вона на 30% дешевше українського товару. Ми програємо в демпінговою війні через високу собівартість виробництва і закупівельних цін на сировину », – назвав він причину такої ситуації в галузі.

За його словами, ще гірша ситуація в сегменті сушених картопляних пластівців (картопляного пюре), так як з трьох існуючих ліній з виробництва картопляного пюре припинили роботу всі.

«100% цієї продукції Україна імпортує з-за кордону», – сказав Самоненка.

За його інформацією, сусідні держави, зокрема РФ, Білорусь і країни ЄС, мають держпрограми підтримки галузі картоплярства, в рамках яких виробникам компенсують відсотки по кредитах, витрати на придбання техніки, зрошення, насіння, а також діють регіональні програми стимулювання розвитку картоплярства та будівництва переробних підприємств.

Директор «Вімала» вважає, що держпрограма по підтримці промислового картоплярства в Україні буде неефективною без вирішення питання імпорту товарів, вироблених з картоплі в Білорусі і реекспортуються з її території.

«Після того як 1 січня 2017 року РФ в односторонньому порядку вийшла з режиму вільної торгівлі (ЗВТ), а з Білоруссю в України збереглося угоду про вільну торгівлю, роль Білорусі на міжнародному ринку кардинально змінилася: вона перетворилася на майданчик для промислової торгової агресії і реекспорту в Україні товарів з РФ. Це стосується не тільки картоплі і продуктів з нього, а й ряду інших продовольчих товарів », – вважає Самоненка.

Можливими варіантами вирішення проблем, на його думку, є напрацювання механізму захисту внутрішнього ринку України від проникнення крохмале- і картофелепродуктов з Білорусі, наприклад, шляхом виключення цих товарних позицій з режиму вільної торгівлі. Також директор «Вімала» запропонував зосередитися на збільшенні квоти на безмитне ввезення в ЄС груп «чутливих товарів» в рамках ЗВТ.

Відзначається, що щорічна внутрішня потреба України в картопляному крохмалі становить 16 тис. Тонн, в 2019-2020 МР українські підприємства виробили 8,4 тис. Т картопляного крохмалю, третина з якого до цих пір не реалізована.