У 2021 році експорт українських меблів збільшився на рекордні 40,1% – у грошовому еквіваленті це становило $1 млрд, передає gazeta.ua.
Як запевняють виробники, показники стануть у рази більшими після виведення з тіні багатомільярдного ринку деревини.
За інформацією видання, українські меблярі експортують продукцію до 120 країн світу. Найбільші обсяги минулого року були відправлені до Польщі 34,3% та Німеччини 16,4%. Українську продукцію купують світові лідери меблевого рітейлу: Ikea, JYSK, XXLutz, Homecenter та інші.
Середньорічний приріст експорту меблів за попередні 5 років становив 21,4%. Проте вітчизняні меблярі ставлять собі амбітну мету: вийти до 2030 року на обсяги експорту $14 млрд і потрапити до ТОП-10 світових експортерів.
ПІДПИСУЙТЕСЯ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
При цьому, вважають експерти, точно оцінити обсяги внутрішнього меблевого ринку України неможливо через вагому частку “сірого” ринку.
Водночас, міжнародні аналітики з Euromonitor International та CSIL оцінюють споживання меблевої продукції всередині України в 1,2 млрд доларів. З цієї орієнтовної суми імпортованих меблів було на 0,58 млрд доларів, майже половина з яких складає меблі, вироблені в Китаї.
“Відокремити українського виробника меблів серед споживачів 17,5 млн кубів української деревини за 2021 рік просто неможливо. Хтось із покупців цієї деревини був виробником меблів або плити, а хтось порізав на дошку та експортував до того ж Китаю. Саме питання непрозорості покликаний вирішити Закон України “Про ринок деревини”, адже сьогодні цей ринок – темний ліс, у всіх сенсах”, – розповіла член правління, керівник кластерної платформи Української асоціації меблярів Оксана Донська.
За її словами, отримавши прозорі правила гри, Україна може стати найбільшим у Європі виробником меблів.
“Саме виробником, а не постачальником сировини. А це дозволить залучити майже п’ять мільярдів євро іноземних та українських інвестицій, створити понад 200 тисяч робочих місць, створити повноцінні меблеві кластери з новими сучасними підприємствами, суттєво збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів”, – наголосила Донська.
Серед очікуваних меблярами змін – збільшення кількості дозволів на перевезення вантажів. Зокрема, для повноцінного функціонування галузі міжнародних перевезень Україні потрібно 200 тисяч дозволів на перетин кордону Польщі, у 2021 році видано лише 160 тисяч.
Крім цього, як вважають представники галузі, у країні необхідно імплементувати норму Закону України “Про індустріальні парки”, надати державну підтримку підприємствам для участі у міжнародних та національних експортоорієнтованих виставках та запровадити національну стратегію залучення молоді до роботи у промисловості.
Проте першим пунктом, як зазначають експерти, залишається врегулювання сировинного ринку.
“Поки що кроки Держлісагентства не дозволяють повністю позбутися головних проблем ринку — корупції та “договорняків”. На це скаржаться як галузеві асоціації, так і самі переробники. Тому до другого читання законопроекту “Про ринок деревини” подано важливі правки, що враховують практично всі побажання учасників ринку”, – пояснив керівник громадянської ініціативи “За ринок деревини” Юрій Дюг.