Податки доведуть Україну до збільшення імпорту курятини

Податкові зміни, які вступили в дію з 1 січня 2022 року, зроблять галузь птахівництва економічно непривабливою. Вітчизняні підприємці не вкладатимуть кошти у її розвиток, а відтак Україна буде змушена закуповувати курятину з-за кордону.

Таку думку висловив заступник генерального директора з адвокації «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ) Олег Нестеров в коментарі УНН.

«По-перше, виключення птахівників із переліку платників єдиного податку IV групи зробило галузь птахівництва економічно непривабливою — мало хто буде вкладати кошти в її розвиток (пільговий режим оподаткування давав змогу направляти зекономлені кошти на розвиток підприємства тощо).

По-друге, це вплив на село в частині зменшення зайнятості населення на підприємствах і птахокомплексах, а також можливості закуповувати птицю для домашнього господарства.

По-третє, це позначиться на продовольчій безпеці держави, особливо враховуючи те, що на сьогодні Україна вже і так імпортує молоко та м’ясо. Впровадження норми закону призведе до необхідності імпорту ще і молодняка птиці, зокрема, задля забезпечення домогосподарств у сільській місцевості», — розповів Нестеров.

Йдеться про Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (законопроєкт № 5600), який ще називають «ресурсним». Він передбачає, що усі суб’єкти господарювання, які розводять свійську птицю, більше не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування 4-ї групи.

На переконання фахівця, виключення підприємств галузі птахівництва із платників єдиного податку четвертої групи призведе до зменшення надходжень до місцевих бюджетів, адже загальна система передбачає сплату податку до центрального бюджету, уточнив Нестеров.

Збільшувати податковий тиск на і так збиткову галузь птахівництва вкрай недоречно, вважає експерт, адже Україна ризикує втратити птахівництво як галузь.

«Вартість кормів (які є ключовою складовою собівартості у птахівництві) зросла за останні роки в рази, витрати на енергоносії та ціни на ключові ресурси цього року просто били рекорди, оплата праці зростає. Окрім цього, впродовж останніх років у м’ясному та яєчному птахівництві спостерігаються збитки. Виробництво яєць у минулому році (порівняно до 2020 р.) скоротилося приблизно на 21-25% (вперше за 20 років), м’яса птиці — на 8-10%. Та й імпортна статистика, скоріш за все, покаже зростання імпорту курятини за минулий рік. Тому навряд такі кроки можна назвати правильними, виходячи з ситуації, яка була вже на момент голосування цього законопроєкту в першому читанні влітку. А під кінець року ще більше погіршилась», — пояснив Нестеров.

Найбільше від закону постраждають малі та середні підприємці галузі птахівництва, вважає фахівець. Оскільки вони менш ефективні в частині адміністрування податків, ніж великі агрокомпанії.

«Це також призведе до зростання частки тіньового виробництва, що автоматично впливає на збільшення використання готівки в розрахунках і, відповідно, зменшення бази оподаткування», — попереджає Нестеров.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *