Фінансові компанії України за 2019 рік видали онлайн кредитів на суму понад 27,5 млр грн, що на 148,4% або на 16,4 млрд грн. більше, ніж за 2018 рік, повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.
За його словами, значне збільшення онлайн кредитування в основному викликано зростанням попиту у населення на мікрокредитування. За 2019 рік ними було укладено дистанційно 8,8 млн мікрокредитів, що на 107,5% або на 4,54 млн ед. більше, ніж за 2018 рік. При цьому середня сума укладеного онлайн кредитного договору збільшилася на 19,2%. Так в 2018 році вона становила 2,6 тис. Грн., А вже в 2019 році – 3,1 тис. Грн.
Відносно охоплення населення фінансовими послугами ООН поставила ряд завдань, в тому числі забезпечення доступу за розумну ціну для всіх домогосподарств і підприємств до номенклатури фінансових послуг; надійності установ з відповідними системами управління, стандартами роботи, регулюванням; фінансової та інституційної стабільності; альтернативності постачальників фінансових послуг, відзначається в повідомленні.
Крім того, на думку Зальотова, легкість і швидкість отримання мікрокредиту онлайн стала ще однією конкурентною перевагою такої форми кредитування. Так станом на 31 грудня 2019 року через 687 фінансових компаній, які мали ліцензії на кредитування, близько 100 надавали послуги онлайн. При цьому на ТОП 20 фінансових компаній довелося 82,5% укладених онлайн кредитів і 87,6% обсягу виданих кредитів.
Організація надання кредитів онлайн вимагає від фінансових компаній значних інвестицій, значна частина яких повинна бути спрямована на те, щоб забезпечити збереження інформації про кредит шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до такої інформації, організації спеціального діловодства з документами, що містять інформацію про кредит, застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації, що містять інформацію про кредит, а також відповід нности за розголошення інформації про кредит.
Будь-яка інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відома під час видачі кредиту повинна бути захищена від несанкціонованої передачі третім особам і не підлягає розголошенню, за винятком випадків, визначених законом, вважає Залєтов.
Ще одним фактором зростання обсягів онлайн кредитування є зміни регуляторного середовища, яка спрямована на розширення можливостей надання фінансових послуг онлайн. Зокрема, законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг” від 20 вересня 2019 голи, передбачено, що кредитні договори, крім паперової форми, можуть полягати дистанційно: у вигляді електронного документа, створеного відповідно до вимог , визначеними законом “Про електронні документи та електронний документообіг”, а також шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документ а на сайті особи, яка надає фінансові послуги, та / або (в разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, що використовує особою, яка надає фінансові послуги і в порядку, передбаченому законом “Про електронну комерцію”.
В умовах карантину онлайн кредити набувають додаткову привабливість завдяки не тільки своїй мобільності, а й законодавчої підтримки. Так змінами в законі “Про споживче кредитування” передбачено тимчасове звільнення споживача від відповідальності перед кредитором. Якщо позичальник прострочив кредит в період з 1 березня 2020 по 30 квітня 2020 кредитор не має права нараховувати підвищені відсотки і неустойку (штрафи, пеню), але інші умови кредитування залишаються незмінними і діють відповідно до кредитного договору між позичальником і кредитором.
Тому закон не звільняє позичальників від обов’язку виконувати взяті на себе зобов’язання згідно з підписаною угодою, тобто в період карантину з споживача не знімаються зобов’язання по поверненню тіла кредиту і відсотків по кредиту, зазначив А. Залєтов.
Подальший розвиток ринку онлайн кредитування, на думку члена Нацкомфінпослуг, буде залежати від антикризових заходів, які повинні включати збільшення обсягів доступного фондування, захист прав кредитора та позичальника, а також спрощення регуляторного середовища.