Введення квот на експорт Україною соняшникової олії до кінця поточного сезону призведе до втрати близько $ 3 млрд валютної виручки, а також може викликати зростання цін на соняшник і соняшникову олію через відмову аграріїв від його вирощування, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА) в прес- релізі в середу.

“У 2020/2021 маркетинговому році (МР, вересень-серпень), українські аграрії виростили близько 13 млн тонн соняшнику, з якого буде вироблено близько 6 млн т соняшникової олії. Очікується, що близько 5,6 млн тонн олії буде експортовано, адже з року в рік внутрішнє споживання не перевищує 0,4 млн тонн. Отже, для забезпечення бюджету валютними надходженнями, а аграріїв додатковими доходами Україна змушена експортувати надлишки олії “, – зазначила асоціація в прес-релізі.

УЗА уточнила, що Україна посідає перше місце в світі серед експортерів соняшникової олії, а потужності вітчизняних маслопереработчіков дозволяють зробити місячний обсяг внутрішнього споживання олії за 1,5 доби.

УЗА зазначила відсутність об’єктивних підстав для обмеження, квотування або ліцензування аграрного експорту, в тому числі галузі виробництва соняшникової олії, а також відсутність дефіциту олії на внутрішньому ринку. За її даними, рішення про обмеження експорту соняшникової олії викличе зростання пропозиції соняшнику, що зумовить зниження цін на нього на внутрішньому ринку і призведе до відмови аграріїв від його вирощування. Отже, Україна зіткнеться в новому сезоні з дефіцитом сировини для переробних підприємств, втратить значні обсяги експорту, валютної виручки і надходжень до держбюджету, а ціни на соняшник і соняшникову олію ще більше зростуть.

Як відзначають в асоціації, уряд раніше намагалося впроваджувати квотування експорту, що призвело до корупційних скандалів, погіршення ліквідності зернових і олійних культур, зменшення доходів виробників і зменшення валютних надходжень в країну. За її даними, такі дії уряду Януковича-Азарова спровокували міжнародні скандали та невиконання Україною міжнародних контрактів.

УЗА зазначила, що в минулому році Україна приєдналася до групи країн, які домовилися не обмежувати експорт продовольства для забезпечення світової продовольчої безпеки за рахунок збереження усталених ланцюжків поставки продовольства. У нинішньому році вона також приєдналася до Комітету з всесвітньої продовольчої безпеки ФАО. Асоціація заявила в прес-релізі, що вважає дане рішення правильним, оскільки країна таким чином продемонструвала світу, що є надійним партнером і суб’єктом забезпечення продовольчої безпеки, на відміну від вдалися до жорстких обмежень експорту конкурентів, таких як Росія або Аргентина.

“Наслідки впровадження квот дуже добре видно на прикладі Росії: через введення квот і мит на експорт в поточному маркетинговому сезоні за оцінками експертів російські виробники зерна втратять $ 2,8 млрд. А введення з 1 червня 2021 роки постійної мита на експорт зерна буде коштувати російським агровиробникам додатково майже ще $ 5 млрд. Досвід Аргентини, багато років застосовує квоти та експортні мита на зернові, показує, що це призводить до уповільнення розвитку агросектора, при цьому їй не вдається приборкати продовольчу інфляцію для внутрішніх споживачів “, – повідомила в прес-релізі асоціація.

УЗА уточнила, що світ входить в новий сировинної суперцикл, коли зростають світові ціни на всі сировинні товари, в тому числі на зернові та олійні. Асоціація також схвалила дії українського уряду, який не вжив жодних адміністративних рішень щодо регулювання цін, незважаючи на значне зростання цін на зернові на світовому і внутрішньому ринках.

УЗА зазначила, що запорука успіху вітчизняної аграрної галузі – можливість виробника заробляти більше за рахунок зростання врожаїв і приносити в країну більше валютних надходжень, а в бюджет – податкових відрахувань. Крім того, додаткові валютні надходження від реалізації зернових і олійних культур дають Україні додаткові можливості тримати “монетарну оборону” в умовах економічної кризи.

“На тлі зростання дефіциту бюджету і зменшення валютних резервів з початку цього року, а також відсутність кредитування від міжнародних фінансових організацій це призведе до вкрай складної ситуації в економіці і бюджеті країни. В умовах гібридної війни Росії проти України, здається, що це рішення ініціюється для нанесення катастрофічного удару по економіці України поряд з можливою військовою ескалацією агресії проти нашої країни “, – підсумував президент УЗА Микола Горбачов.