Бовтанка почалася в лютому-березні 2020 го і продовжується до цього дня. У нинішньому році ринок став більш волатильним. Через карантин обсяги реалізації напоїв в закладах HoReCa впали. Зниження доходів українців призвело до скорочення попиту в деяких сегментах ринку і до зміни уподобань споживачів. У цих умовах зростає значимість зовнішніх ринків. Виробникам і учасникам ЗЕД доводиться оперативно реагувати на динамічно мінливу ринкову ситуацію. Деякі змушені коригувати виробничі плани щотижня.
В цілому ринок виявився цілком стійким, і Коронавірусние удар він стійко тримає. Всупереч песимістичним прогнозам, виробництво таких традиційних для українського столу напоїв, як горілка і пиво, в 2020 році практично зберігається на рівні минулого року. За січень-травень виробництво горілки просіло лише на 1,6%, а пива – на 2,3% (проти аналогічних періодів минулого року). Горілки за п’ять місяців вироблено 16,9 млн літрів в перерахунку на чистий спирт, пива за півроку – 89,1 млн (за даними Держстату та Укрпива відповідно).
Після провалу горілчаного сегмента в попередньому році на 14% в натуральному обчисленні нинішній показник свідчить про наявність позитивної динаміки. Виробники пива говорять про зниження обсягів реалізації своєї продукції в нинішньому році на внутрішньому ринку, але в той же час відзначають, що скорочення ринку поки не дуже суттєве.
“Попит на продукцію на нашому ринку в період суворих карантинних обмежень, з березня по травень, скоротився на 4% в порівнянні з минулим роком. При цьому найбільше зниження спостерігалося в квітні і склало 10%. Основна причина зниження – обмеження в роботі HoReCa. У каналі сучасної торгівлі, навпаки, продажі показують незначний приріст “, – констатує генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко.
На його думку, це може бути пов’язано з тим, що споживачі вважають за краще здійснювати великі щотижневі покупки в супермаркетах, а в дрібних магазинах традиційної торгівлі (гастрономах) спостерігається незначне скорочення продажів. “У період карантину виріс попит на продукцію нашої компанії в середньому і низькому ціновому сегменті, особливо на аукціонні пропозиції. Проте зараз ми бачимо відновлення нормальної структури портфеля з приростом збуту більш преміальних продуктів”, – уточнює гендиректор Carlsberg.
Нарікає на просідання ринку пива в нинішньому році і маркетинг-директор компанії “AB InBev Efes Україна” Ганна Руденко. “Після зростання три роки поспіль в цьому році категорія пива почала падати в обсягах. Продажі в січні були ще зі знаком плюс до минулого року, але починаючи з лютого падіння категорії становить від 1,8 до 5,7% в залежності від місяця. Більше всього категорія просіла в квітні. COVID-19, карантин, непрацююча або працює з обмеженнями HoReCa, зниження купівельної спроможності, негативні очікування населення, побоювання економічної кризи і зниження курсу гривні – все це призвело до падіння попиту на пиво “, – відзначає Ганна Руденко.
Зате деякі інші сегменти вітчизняного ринку алкогольних напоїв демонструють зараз вельми позитивну динаміку. Зокрема, виробництво лікерів, сидрів і слабоалкогольних напоїв зросло за перші п’ять місяців нинішнього року на 5-11%, до 3,8 млн л в еквіваленті чистого спирту.
“Ще одна алкогольна категорія, в якій ми працюємо, сидр, зростає приблизно на 9% проти обсягів минулого року. Зростання відбувається в тому числі завдяки нашому вкладу, так як ми зайшли в цю категорію в березні нинішнього року з новим брендом сидру” Де Сад “. У другому півріччі ми також очікуємо зростання цього сегмента”, – розповідає маркетинг-директор “AB InBev Efes Україна”.
Відіграють втрачене в минулому році, в першу чергу на зовнішніх ринках, і виробники виноградних вин. Якщо тоді сталося падіння експорту в 5,8 рази (через неврожай винограду), то зараз за перші шість місяців 2020 року поставки за кордон зросли в 4,5 рази, до 8,9 тисяч тонн. В результаті сукупна митна виручка експортерів виноградних вин збільшилася за півроку на $ 1,7 млн. Найбільше зросли поставки вина в Білорусь, Румунію та Німеччину. Саме ці три країни очолили рейтинг імпортерів українського вина в нинішньому році.
Вдалося зберегти високі показники експорту і українським пивоварам. На зовнішні ринки за шість місяців пішло, як і роком раніше, близько 65 тисяч тонн вітчизняного солодового. А в грошовому вираженні експорт пива навіть підріс за півроку на 1% і перевищив позначку $ 19 млн. У багатьох виробників зовнішні ринки стали стратегічними. Наприклад, у “Оболоні” частка випуску продукції на експорт досягла вже 12%. Тільки за 2019 рік компанія вийшла на шість нових ринків країн Латинської Америки і Африки і продовжує шукати нові експортні можливості.
“Наш експорт пива в першій половині 2020 року зріс більш ніж на 70%. В цілому по галузі також помітне зростання зовнішніх поставок. Припускаю, що це може бути пов’язано з припиненням виробництва в зв’язку з карантином в багатьох країнах, що дало можливість Україні активніше і в більшому обсязі вийти на інші ринки. в цілому за період карантину географія поставок не змінилася. Ми продовжили розвивати пріоритетні для нас ринки країн СНД і Азії. Більш того, почали поставки пива та квасу в Чехію “, – розповідає Євген Шевченко з Carlsberg Ukraine.
У п’ятірку найбільших споживачів українського пива в 2020 році увійшли Китай і Польща, потіснивши в рейтингу Грузію і Алжир. Поставки китайцям і полякам нашого солодового виросли за півроку в 2,1 і 1,7 рази відповідно. Саме ці країни внесли найбільший вклад в сукупний приріст заробітків українських пивоварів на зарубіжних ринках. Митна виручка на кожному з перспективних напрямків збільшилася приблизно на $ 1 млн.
А ось експортери української горілки, коньяків і бренді недорахувалися своїх доходів. За перше півріччя горілки пішло на зовнішні ринки близько 16 тисяч тонн, хоча роком раніше цей показник досягав 20,2 тисяч тонн. В результаті заробітки виробників горілки зменшилися на 22%, коньяків – на 25%. Перші недоотримали на експорті $ 5,5 млн, другі – $ 1,1 млн (проти січня-червня 2019 року, за даними Держмитслужби).
Помітно відстають від торішніх виробничих графіків і заводи з випуску бренді, ігристих і міцних вин і вермутів. Однак частково це відставання компенсується зростанням імпорту по ряду з цих позицій.
Особливі успіхи у імпортерів виноградних вин. Цього напою надійшло в Україну за півроку на 4,95 тисяч тонн, або на $ 14 млн більше, ніж за перше півріччя 2019 го. Зросли також заробітки у імпортерів коньяку, бренді, лікерів та інших солодких наливок.
Але при цьому зменшилися доходи у імпортерів міцних напоїв. Постачальники віскі, горілки, рому і джину в Україні втратили за півроку $ 10,2 млн. І це незважаючи на те, що обсяги поставок віскі і джина в 2020 році в натуральному вираженні навіть зросли – на 5% і 19% відповідно. Причина втрат в істотному зниженні митної вартості товару. У 2020-му в країну ввозилися міцні напої за нижчими інвойсної цінами, за рік вони подешевшали на митниці на 17-28%. Наприклад, віскі декларувався в середньому по $ 5,8 за 1 кг проти $ 7,5 роком раніше.
Імпортерам пива пощастило, адже шанувальників цього напою в Україні не зменшилася. Навпаки, попит на нього за півроку виріс на 7,7 тисячі тонн і досяг 33,7 тисяч тонн. У грошовому вираженні приріст склав $ 5,4 млн. Найбільш стрімке зростання митниця зафіксувала в імпорті пива зі Словаччини: в 11 раз по масі і в 14 разів за сукупною вартістю. Приріст заробітків імпортерів на цьому напрямку склав $ 1,25 млн. Словаччина стрімко увірвалася в п’ятірку провідних постачальників пива в Україні, витіснивши Францію (очолюють рейтинг імпортерів Мексика, Німеччина, Бельгія і Чехія). На цю п’ятірку країн вже припадає 80% закордонного пива в Україні. А до групи найдинамічніших постачальників в 2020 році слідом за Словаччиною увійшли Німеччина і Чехія. Високі темпи зростання імпорту також з Нідерландів, Польщі та Данії: приріст заробітків тут досягає 98-136%. У натуральному вираженні імпорт пива з Нідерландів взагалі виріс в 2,8 рази, з 0,45 до 1,27 тисяч тонн.