Економіка України в 2019 році: 10 найважливіших цифр

Оцінити якість проведення економічної, монетарної, бюджетної політики та управління державним боргом в 2019 році, а також ті ризики, які вони несуть для країни в майбутньому, експерти GROWFORD Institute * вирішили за допомогою 10 найгучніших цифр. Аналітики відзначають, що ревальвація гривні привела до дефіциту бюджету, а недоступність кредитів для бізнесу створює загрозу в цілому для перспектив подальшого економічного зростання.

19%

Ревальвація гривні по відношенню до долара США. Головною причиною такого показника став приплив іноземного капіталу на ринок ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики), спровокованого високими процентними ставками. З одного боку, ревальвація привела до уповільнення річних темпів споживчої інфляції з 9,8% в грудні 2018 до 5,1% у листопаді 2019 року, з іншого – значно погіршила фінансовий стан експортерів, поглибила дефіцит торгового балансу і стала однією з причин недовиконання дохідної частини бюджету.

56 млрд грн

Недоотримані планові доходи держбюджету за січень-листопад 2019 року. Таким чином, відсоток виконання доходів бюджету, за даними Держказначейства, склало 94,1% до плану на цей період, що стало найгіршим показником після кризи 2008-2009 рр. Недовиконання дохідної частини бюджету було викликано, з точки зору експертів GROWFORD Institute, такими факторами як деіндустріалізація економіки і збільшення в структурі ВВП частки галузей з низьким податковим коефіцієнтом, номінальна ревальвація гривні і зменшення надходжень від імпортного ПДВ і мита, збільшення тіньового обороту підакцизних товарів, зниження ефективності роботи митних і податкових органів в поточному році.

8,2% річних

Реальна відсоткова ставка за гривневими ОВДП, які розміщувалися Мінфіном в IV кварталі 2019 року. Це стало абсолютним рекордом серед країн з ринками, що формуються. Найближчі сусіди України в рейтингу найдорожчих позичальників – Уганда і Єгипет з реальною прибутковістю 6,5% і 5,9% річних. У той же час третина країн з ринками, що формуються, мають негативні реальні процентні ставки за державними облігаціями. В Україні номінальна процентна ставка за гривневими ОВДП знизилася з 18,9% в I кварталі до 13,4% в IV кварталі 2019 року. “Однак, підключення України до системи” Clearstream “(що полегшує придбання і зменшує транзакційні витрати іноземних інвесторів з українськими ОВДП) і уповільнення темпів інфляції дозволяли Мінфіну більш радикально знизити процентні ставки, однак, цього не було зроблено. Тому витрати бюджету на виплату відсотків по внутрішнім боргом в 2019 році досягли близько 88 млрд грн. Для порівняння: в 2018 році такі видатки становили 75 млрд грн, а в 2017-м – 73 млрд грн “, – вважають експерти інституту.

115,5 млрд грн

Обсяг ОВДП у власності нерезидентів. З початку 2019 року вкладення нерезидентів в державні облігації безпрецедентно зросли більш ніж в 18 разів (або на 109,1 млрд грн). Частка портфеля нерезидентів в загальному обсязі ОВДП збільшилася з 0,8% до 14,2%. Однак, якщо із загального обсягу облігацій (815,9 млрд грн) тягне портфель НБУ (337,1 млрд грн), а також ОВДП, які були внесені державою в капітал державних банків протягом 2016-2017 рр., За винятком придбаних НБУ, (164,8 млрд грн), то з’ясується, що обсяг “ринкових” ОВДП становить лише 314, 1 млрд грн, в тому числі в портфелі банків – 163,4 млрд грн. У такому випадку частка нерезидентів складе вже 36,8% (!), Що свідчить про високу ризикованість боргової політики держави. Така висока частка нерезидентів в структурі державного боргу, на думку експертів GROWFORD Institute, створює загрозу раптового відтоку спекулятивного капіталу (sudden stop) і різкого обвалу валютного курсу гривні.

92,9 млрд грн

Рекордний обсяг залучення грошей банків на депозитні сертифікати НБУ за один день (13 грудня). З початку року сукупний обсяг залучення грошей на депозитні сертифікати НБУ перевищив 4,8 трлн грн – більше, ніж обсяг ВВП. “Замість кредитування реального виробництва банки розміщують кошти у вигідні для них депозитні сертифікати НБУ та облігації державної позики”, – говорять в GROWFORD Institute. Експерти звертають увагу на те, що обсяг виплачених банкам відсотків за депозитними сертифікатами НБУ за рахунок емісії протягом останніх п’яти років вже сягнув понад 40 млрд. Грн (!), І вважають це неефективним витрачанням державних грошей.

59 млрд грн

Прибуток банків за 11 місяців 2019 року. Вона майже втричі перевищує відповідне значення 2018 року – 20 млрд грн – і є найвищим показником за всю історію банківської системи України.

Доходи банків (222,1 млрд грн) у порівнянні з попереднім роком зросли на 23,1%, витрати (163,1 млрд грн) – тільки на 1,6%. З точки зору експертів, політика високих процентних ставок НБУ, гальмує економічне зростання, але є цілком прийнятною для банків, оскільки дозволяє отримувати безпрецедентні доходи (від вкладень в ОВДП і депозитні сертифікати, надання споживчих кредитів, прихованих комісій, торгівлі валютою і т.д. ) на тлі скорочення кредитування реального сектора економіки. За підсумками січня-листопада 2019 року залишки за кредитами в корпоративний сектор в національній валюті скоротилися на 4,4% (у річному вимірі – на 6,4%), в іноземній валюті (в доларовому еквіваленті) – на 4,8% (за текучий рік – на 9%).

21%

Ставлення кредитів в корпоративний сектор до ВВП. Рівень проникнення кредитів в економіку знижується вже п’ятий рік поспіль: у 2014 році цей показник становив 48%, в 2018-м – 24%. “З огляду на, що 54% ​​кредитів корпораціям класифіковані як непрацюючі, ставлення” живих “кредитів бізнесу в ВВП не перевищує і 10% (!). Така недоступність кредитів для бізнесу створює загрозу в цілому для перспектив економічного зростання”, – говорять в GROWFORD Institute.

7,5%

Падіння промислового виробництва в листопаді 2019 року в порівнянні з листопадом 2018 року. Всього за січень-листопад 2019 року, якщо порівнювати з відповідним періодом минулого року, скорочення промислового виробництва склало 1,2%. Тобто – відбувається деіндустріалізація української економіки. Основними причинами таких процесів в інституті GROWFORD бачать недоступність довгострокового кредитування для масштабних проектів в промисловості, низька якість виробничої інфраструктури і транспортних послуг для підприємств, занепад сфери досліджень і розробок, масштабна трудова міграція, поганий інвестиційний клімат і низька привабливість України для міжнародних стратегічних інвесторів на тлі фактичної відсутності промислової політики держави, що в 2019 році було посилено ревальвацією гривні і погіршенням зовнішньої кон’юнктури на деяких сировинних ринках (зокрема для металургії).

4,5%

Зниження цін виробників промислової продукції в листопаді 2019 року в порівнянні з листопадом 2018 року. Така зона гострої, “рекордної” дефляції, на думку експертів GROWFORD Institute, несе в собі ризик подальшого спаду промислового виробництва. В умовах погіршення цінової кон’юнктури на зовнішніх сировинних ринках і скорочення промислового виробництва річні темпи приросту цін виробників в листопаді 2019 впали до найнижчого значення за всю історію спостережень з 1991 року. У добувній промисловості ціни за текучий рік знизилися на 17,2%, переробній – на 6% і тільки в постачанні електроенергії, газу та кондиціонованого повітря зросли на 3%.

$ 10 млрд

Майже стільки склав дефіцит зовнішньої торгівлі товарами і послугами за січень-жовтень 2019 року, погіршившись в порівнянні з відповідним показником 2018 року на 3,3%. “Поки цей торговий дефіцит пом’якшується за рахунок збільшення грошових переказів від трудових мігрантів, тому дефіцит поточного рахунку платіжного балансу за 10 місяців 2019 року склав $ 3,4 млрд. Але фундаментом стабільності валютного курсу та стійкості економічного розвитку є або рівновагу, або профіцит торгового балансу, тому “мінус” $ 10 млрд в торговому балансі – це сигнал для прийняття термінових державних заходів “, – відзначають в GROWFORD Institute.

* – GROWFORD (Global Research on Optimal Ways for Development) Institute – незалежний неурядовий Інститут (Think Tank), який займається стратегічними глобальними дослідженнями в сфері економіки і фінансів, оцінці системних ризиків і розробкою оптимальних шляхів економічного розвитку для країн, регіонів і світу в цілому .

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *