Ажіотажний “карантинний” попит на продукти харчування і товари повсякденного вжитку продемонстрував безпорадність держави в питаннях регулювання цін. Коли в перші дні карантину українці змітали товари з полиць супермаркетів, виробники, вловивши ажіотажний попит, зробили спробу скористатися ситуацією і підняти ціни.

Експерти відзначають, що державі доведеться розробити працюючі механізми реагування на такі випадки, а також підкреслюють, що принципова позиція найбільших операторів ринку цілком може впливати на ринкове регулювання.

Нове – добре забуте старе

“Особливо сильні сплески цін були в другій декаді березня, коли населення за звичкою початок розкуповувати товари першої необхідності. В результаті ми побачили порожні полиці. Правда, незабаром товари стали надходити в магазини, але вже за новими, вищими цінами, що регулювало дисбаланс попиту і пропозиції. Ситуація нормалізувати після того, як всі переконалися, що колапсу з поставками продукції немає. Споживчий попит істотно знизився, люди стали вести себе більш раціонально. Це і призвело до стабілізації цін. За деякими товарам ми навіть бачимо зменшення цін. Я не думаю, що в цьому питанні велику роль відіграла держава “, – сказав про період цінового ажіотажу фінансовий аналітик Андрій Блінов.

Перші дні карантину в Україні супроводжувалися порожніми полицями в магазинах

Він нагадав, що крім гучних заяв з погрозами з боку представників уряду на адресу торгових мереж держава не змогла нічого протиставити ажіотажного хвилі роздування цін. Зараз, спостерігаючи звичне наповнення магазинів, вже важко повірити, що кілька тижнів тому запасливі українці після оголошення національного карантину буквально змели товари з полиць супермаркетів, скуповуючи продукти тривалого зберігання, крупи і овочі. Оператори мережевого організованого рітейлу заспокоювали споживачів, пояснюючи, що дефіциту продуктів немає. Вузьким місцем виявилася логістика таких супермаркетів, яка буквально захлинулася в хвилі ажіотажу.

Ситуацію посилило закриття базарів, ринків і відсутність звичних вуличних ярмарків. Вони традиційно задовольняють значну частину споживчого попиту на багато товарів повсякденного вжитку. Через такого “блекаута” найбільші мережеві оператори – магазини, розташовані в крокової доступності від будинку ( “Сільпо” групи Fozzi, Billa, “ЕКО маркет” та інші) – стали підвищувати ціни на деякі групи товарів.