Фармацевтична компанія “Дарниця” має намір відкрити нові експортні напрямки – Південно-Східну Азію, Латинську Америку та Африку.
Про це в інтерв’ю виданню “Інтерфакс-Україна” розповіла директор департаменту експорту фармацевтичної компанії “Дарниця” Ірина Радченко, – передає прес-служба компанії.
В даний час компанія постачає лікарські засоби до 15 країн ЄС, СНД, Близького Сходу та Східної Азії. В ЄС компанія присутня на ринках Литви та Польщі з препаратами, що впливають на кровотворення та кров, засобами для лікування захворювань серцево-судинної системи, протимікробними засобами та вітамінами.
“Доля експорту становить близько 5% у загальному обсязі продажів компанії. Темпи зростання експортної частки – близько 1% у річних обсягах. У п’ятирічній перспективі планується збільшити частку експорту до 20%”, – наголосила Ірина Радченко.
За її словами, навіть за умов пандемії COVID-19 компанії частково вдалося виконати плани виходу на закордонні ринки.
За даними довідника “Фармацевтика України 2021”, що спільно випускається «Дарницею» та компанією Top Lead, продаж ліків за кордон зріс майже на третину – з 181 до 235 млн доларів за 2018-2020 рр. Загалом українські препарати купують мешканці 50 країн світу. Найчастіше ліки постачають в Узбекистан, Грузію, Азербайджан, Казахстан, Ізраїль, Молдову та Бразилію. Дані країни активно імпортують гормони, антибіотики, вітаміни та алкалоїди.
Також ліки, виготовлені в Україні, активно споживають в арабських країнах та Південно-Східній Азії. Українські препарати вважаються аналогічними європейським за якістю та кращими, ніж індійські та китайські.
Найбільше труднощів фармвиробники України відчувають із виходом на ринки Австралії, Японії, країн Перської затоки, ЄС та США через жорстку регуляторну політику. Що стосується Євросоюзу процес постачання ліками ускладнений невизнанням української сертифікації якості виробництва GMP (Good Manufacturing Practice). Тому виробникам доводиться проходити через повторні перевірки органів ЄС.
“На це потрібно витрачати ресурси, і загалом така ситуація впливає на конкурентоспроможність українських препаратів. Українські лідери фармвиробництва зробили все можливе. Але прибрати додаткові перевірки може лише укладання між Україною та ЄС угоди щодо промислових товарів АСАА (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial) Products). Ще у 2013 році такий документ Євросоюз підписав з Ізраїлем”, – пояснила Ірина Радченко.
На даний момент фармвиробники очікують запровадження чітких та прозорих, по-європейськи стандартизованих правил виробництва ліків та нагляду. Такі нововведення допоможуть українським компаніям наростити експорт та гарантують якісне виробництво препаратів українцям.