Команда контент-маркетингової платформи PRNEWS.IO задумалася над тим, як визначити, де фейк і як визначити правду. Тому ми опитали 130 фахівців із різних галузей. В опитуванні взяли участь маркетологи, бізнесмени, піарники, SMM-щики, журналісти.

Популярні джерела новин

Як показало опитування, для більшості респондентів головним джерелом інформації залишаються новинні онлайн-медіа. Їм віддають перевагу 40,2%. На другому місці за популярністю – соціальні мережі. З них дізнаються про останні події 35,9% опитаних.

Телебачення як основне джерело інформації є основним в 6,5% випадків. За ним слідує YouTube – 5,2%.

Любителі месенджерів, а саме, Телеграма, займають 3,9% аудиторії, а два останніх місця з 3,3% кожен дісталися спеціалізованих форумах і лідерам думок.

Популярні ще в нашому дитинстві друковані ЗМІ не згадувалися ніким з наших співрозмовників. Мабуть, вони канули в минуле остаточно.

Ступінь довіри

Своїх джерел інформації і взагалі новин, які вони читають, вірять 57,1% опитаних.

42,9% після прочитання новини шукають її першоджерело або додаткові підтвердження правдивості повідомлення.

За якими ознаками визначають підозрілу новина

Основна ознака недовіри до достовірності – відсутність чіткого джерела інформації. З цим згодні 29,7% респондентів.

Надмірно яскраві, гіперболізовані до абсурду заголовки викликають підозру у 24,3%. Стільки ж голосів дісталося не викликає довіру або невідомому доменному імені сайту, який опублікував новину.

13,5% не довіряють новинам без автора, а 2,7% – з поданими однобоко новин, а також інформації, яка намагається нав’язати певну точку зору. З тим же ступенем недовіри учасники дослідження відносяться до фактів, що викликають сумнів.

Підводячи підсумок: кілька ознак фейк

Текст викликає сильні негативні емоції

Професійна новина, прес-реліз або стаття завжди подаються в максимально нейтральною формі, без оціночних суджень і точно без ганьблять висловлювань. Якщо повідомлення викликає страх, жалість, гнів, відраза і ін. – це швидше за все фейк.

Не варто «вестися» на текст, переповнений гаслами, закликами і всякими пишномовними фразами. Такі тексти (навіть рекламні) пишуть або ті, хто не знайомий з правилами журналістики, або ті, хто намагається вами маніпулювати.

Текст написаний мляво і безлико

Якщо новина починається словами «Військові розповіли …», «Чиновники поділилися планами розвитку …», «Фахівці пообіцяли розібратися …» і все в такому дусі, але без детальної інформації у вигляді конкретних дат, особистостей і чинів – це фейк або запудрення мізків з метою створити інфошум і відвернути увагу від чогось важливішого.

Текст подано однобоко

Будь-який адекватний матеріал, який звинувачує когось або містить «неспростовні» докази чиєїсь вини, зобов’язаний подавати обидві точки зору. В іншому випадку варто сумніватися в правдивості інформації і як мінімум постаратися її перевірити.

Джерело: rusability.ru