“ArcelorMittal Кривий Ріг” наполягає на введенні мит на імпорт прутків з Білорусі через очевидних доказів демпінгу

Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) Вважає за необхідне переглянути раніше прийняте рішення Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (МКМТ) за результатами антидемпінгового розслідування щодо імпорту сортового прокату (прутків) з Молдови та Білорусі в Україну, ввівши обмеження на імпорт сталі з Білорусі з урахуванням очевидних доказів демпінгу.

Як повідомляється в прес-релізі компанії в п’ятницю, опубліковані 6 грудня 2019 року результати розслідування МКМТ показали очевидні докази присутності демпінгу, порушення правил і норм торгівлі, що завдало шкоди українським виробникам сортового прокату, включаючи “ArcelorMittal Кривий Ріг”. Тому до молдавського виробнику сталі, а саме до ВАТ “Молдавський металургійний завод”, була застосована антидемпінгове мито в розмірі 13,8% на п’ять років. Однак, незважаючи на те, що розслідування виявило очевидні і переконливі докази застосування демпінгових прийомів білоруськими виробниками сталі (ВАТ “Білоруський металургійний завод”), відповідна мито щодо поставок цього підприємства запроваджена не була.

Разом з тим в “ArcelorMittal Кривий Ріг” підкреслюють: розслідування чітко показало наявність доведених фактів демпінгу, який привів до нанесення шкоди, і обгрунтувало технічні вимоги до введення мита. Так, були встановлені наступні факти демпінгу: порахована демпінгова маржа викликана несправедливими і неринковими практиками, існуючими в Білорусі, наприклад, особливими умовами закупівлі металобрухту для місцевих виробників, знижками на електрику і імпортними митами (9,32-10,11%) для українських виробників сортового прокату.

При цьому різке збільшення демпінгового імпорту з Білорусі в Україну разом з ростом експортних можливостей через значної модернізації потужностей білоруського виробника в 2017-2018 рр. дозволяє продовжити подальше збільшення поставок продукції. У компанії відзначають, що демпінгові поставки завдали значної шкоди щодо українських національних виробників. Зокрема, значне зниження обсягів виробництва, продажів на внутрішньому ринку, рівня продуктивності, трудової зайнятості і т. Д. Так, імпорт білоруської стали в Україні зріс на 46 тис. Тонн з 2015 по 2017 рр. (Період розслідування) – з 1 тис. Тонн до 47 тис. Тонн в рік, після чого з 2017 по 2018 рр. він збільшився ще на 80 тис. тонн (з 47 тис. тонн до 127 тис. тонн).

“Доведено, що значне зростання стався внаслідок порушення встановлених правил торгівлі. У зв’язку з цим” ArcelorMittal Кривий Ріг “вважає за необхідне негайно почати перегляд рішення МКМТ, оскільки рішення ввести мито з нульовою ставкою на імпорт продукції БМЗ ущемляє інтереси вітчизняних виробників стали і свідчить про порушення правил міжнародної торгівлі “, – йдеться в заяві українського підприємства.

Заступник генерального директора з маркетингу та збуту “ArcelorMittal Кривий Ріг” Анастасія Татарульева констатувала, що українська торгова політика спрямована на забезпечення роботи всіх учасників ринку, відповідно до встановленого комплексу правил і норм, на чесній і конкурентній основі.

“Рішення не вводити мита на білоруський імпорт викликає подив, з огляду на незаперечні докази того, що правила торгівлі були порушені і українським виробникам стали було завдано збитків. Це необхідно виправити якомога швидше”, – підкреслює топ-менеджер.

При цьому вона вказала на складну ситуацію на зовнішніх ринках, яка характеризується низьким попитом і нестійкий низькими рівнями цін на сталь і спредами, а також значною зміною світового товаропотоку металопродукції в результаті протекціоністських заходів. І критично важливо, щоб уряд України забезпечив чесне функціонування торговельних практик, регульованих наявними чіткими торговими правилами і нормами.

“У цьому конкретному випадку цього не сталося. Тому ми закликаємо до дотримання правил і введенню відповідних мит проти білоруських компаній, а саме Білоруського метзаводу, щодо яких доведено застосування ними демпінгових практик”, – резюмує Татарульева, слова якої наводяться в прес-релізі.

Як повідомлялося, МКМТ за заявою “ArcelorMittal Кривий Ріг” в липні 2018 року порушила антидемпінгове розслідування відносно імпорту в Україну прутків з вуглецевої і легованих сталей походженням з Білорусі та Молдови. За результатами розслідування МКМТ прийняла рішення, яке було опубліковано 6 грудня 2019 року, про застосування остаточних антидемпінгових заходів на п’ять років.

При цьому нульові мита введені для ВАТ “Білоруський металургійний завод – керуюча компанія холдингу” Білоруська металургійна компанія “(ВАТ” БМЗ “) і для ЗАТ” Торговий Дім БМЗ-Балтія “(Литва) – експортера прутків з вуглецевої і легованих сталей, вироблених ВАТ “БМЗ”.

Для інших виробників і експортерів товару походженням з Білорусі запроваджено мито в розмірі 31,08%.

Для ВАТ “Молдавський металургійний завод” (ММЗ) мито визначена в 13,80%, для інших виробників і експортерів товару походженням з Молдови – 35,37%.

Рішення МКМТ вступило в силу через 30 днів з дня публікації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *