Бюджет недоотримує від плодоовочевої галузі близько 7 млрд грн.

Таку думку висловив економіст економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак в блозі на Zn.ua.

«Поясню на простих цифрах. Згідно з нашими вельми консервативними оцінками, плодоовочева галузь України генерує приблизно 60 млрд грн виручки для виробників в сільській місцевості (можливо, навіть на 20% більше), з яких юридичні особи всіх форм забезпечують приблизно 8,5 млрд грн, тобто близько 15%. Відповідно, лише 15% продукції проходить через систему оподаткування, а 85%, або понад 50 млрд грн », – це« тінь », або готівка, або звичайний« кеш », – пояснює він.

На думку експерта, можна зробити так, щоб люди самі захотіли з цих коштів платити податки, а база оподаткування росла. Це вже зробили все без винятку країни Європи, крім України.

«В Україні система надзвичайно незручна для всіх учасників плодоовочевого ринку, гальмує розвиток галузі, стимулює імпорт і стримує експорт, стабільно погіршує рівень життя на селі і приносить нульові доходи бюджету.

Наші переробники відчувають себе злочинцями, закуповуючи будь-які овочі або фрукти у населення. Адже бабуся, яка принесла два-три відра яблук на закупівельний пункт для подальшої переробки і отримала за них 20 грн, зараз повинна надати купу довідок. Якщо їх не буде або щось там з ними не в порядку, то виробник повинен сплатити 18% податку на доходи фізосіб і 1,5% військового збору. До речі, якщо переробник вироблену продукцію не експортує, то ще й 20% ПДВ з кінцевого продукту, адже списати нічого. Та й бабуся може втратити пільги внаслідок такої сумнівної операції », – зазначає Андрій Ярмак.

Він підкреслює, що такі бабусі в деяких випадках є основними постачальниками продукції. Наприклад, 100% всіх дикорослих ягід (а це основна виручка від експорту ягід з України), а також приблизно 70% всіх культурних ягід.

«Однак переробка – це тільки невелика частка плодоовочевого бізнесу. Реалізація продукції для споживання в свіжому вигляді дає великі обсяги грошей для села. Але і тут виходить абсурд – картопля в супермаркетах імпортний, а український вивозять на звалище », – зазначає він.

Експерт уточнює, що в ланцюжку виробництва завжди багато малих або навіть мікропроізводітелей. Створити умови, щоб вони не відчували себе злочинцями і могли легально поставляти продукцію в цивілізовану торгівлю, означає збільшити легальний товарообіг, доходи бюджету, створити можливості для подальшого розширення виробництва, збільшити ціну для виробника і забезпечити сільську місцевість додатковими доходами без дотацій з боку держави.

«Як вирішують проблему в Молдові? Фізособи можуть легально продавати сільськогосподарську продукцію без бюрократії, але з ідентифікацією здавача (паспорт і код платника податків потрібні) на суму до 460 тис. Грн в еквіваленті. Це також не впливає на їхні пільги та інші податки. При реалізації більш ніж на цю суму потрібна довідка про походження товару (фактично довідка про наявність саду, наприклад), і далі можна продавати на суму до 1,8 млн грн. При цьому покупець платить 5% податку за рахунок постачальника і все », – ділиться Ярмак.

Інша проблема – ПДВ, вважає він. У більшості країн Європи на овочі та фрукти він становить 8-12%, навіть в РФ – 10%. В нас -20%. При 20% у виробника немає шансів конкурувати з імпортом, адже там, в країні походження, ПДВ виробнику повернули. Тому ця продукція ніколи не потрапляє в організовану торгівлю, а продається лише на базарах, лотках тощо, тобто через канали, де ніхто не є платником ПДВ.

«Україна залишається єдиною країною регіону без нормального закону про кооперацію в сільському господарстві. Ми вже більше чотирьох років маємо прекрасний законопроект, він навіть пройшов перше читання, але його ніяк не проголосують в цілому. Це серйозно стримує в розвитку молочну, м’ясну і плодоовочеву галузі, де завжди високий відсоток кооперативів в країнах, що мають нормальний кооперативне законодавство. У більшості країн в цих галузях питома вага кооперативів в ринку коливається від 50 до 80%. В Україні він дорівнює нулю », – підсумував Андрій Ярмак.