Пройшов рік з моменту вступу в силу Закону України “Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор” № 768-IX, який повернув гральний бізнес з тіньового в легальний ринок. І вже зараз, коли відкрилися і заробили не тільки онлайн-казино і букмекерські пункти (які набагато простіше “запустити” і адмініструвати), але і офлайн-казино, можна підвести перші підсумки їх діяльності, і не тільки з позиції наповнення бюджету податками.

Так, фіскальна складова важлива, але це тільки частина роботи легального ринку азартних ігор і … вона зазвичай не так цікава громадськості і гравцям, як реклама гемблінга і чесна і відповідальна гра, яку гарантують своїм клієнтам ліцензовані оператори ринку.

Чому так? По-перше, тому що державний бюджет – це щось дуже далеке від повсякденної діяльності громадян і маловживаних в реальному житті абсолютної більшості українців, хоча і важливе для країни в цілому. По-друге, тому що все, що відбувається з державними фінансами вимагає профільної освіти та спеціальної підготовки для розуміння, а ось реклама і самі азартні ігри – набагато ближче і зрозуміліше, та й особливої ​​кваліфікації для сприйняття не вимагають. Крім того, з аналізом бюджетних доходів ми стикаємося рідко, а ось рекламу маємо можливість спостерігати і чути мало не щодня. Саме тому легальні оператори ринку повинні нести відповідальність не тільки за якість організації та проведення азартних ігор, але і їх реклами.

По відношенню до бізнесу народну мудрість про те, що зустрічають по одягу, а проводжають по розуму, можна трансформувати у “зустрічають по рекламі, а проводжають по рівню сервісу”.

Саме з реклами зазвичай починається знайомство будь-якого потенційного гравця з оператором ринку. Отже, реклама – це свого роду обличчя оператора і його візитна картка одночасно. І ця сама візитка не повинна давати помилкових надій або нездійсненних зобов’язань. Що стосується ринку азартних ігор під такими слід розуміти навіть натяки на те, що “виграти в азартну гру легко” або що “участь в азартних іграх може бути джерелом доходів, альтернативним роботі”.

Оскільки останні дванадцять років гемблінг в Україні був поза законом, складно очікувати, що рекламні агентства та / або PR-компанії зможуть самостійно, без жорсткого контролю з боку операторів ринку виробляти рекламну продукцію, яка б і відповідала законодавчим нормам, і не дратувала громадян своєї нав’язливістю і монументальністю. Так, бажання тих, хто розробляє, виробляє і розміщує рекламу побільше заробити за рахунок “повені” рекламою всіх можливих призначених для її розміщення майданчиків, зрозуміло. Однак, “що занадто, то нерозсудливо”, і якщо інструменти просування азартних ігор починають дратувати громадян, то починає страждати ринок, а політики-популісти отримують в своє розпорядження аргументи, спрямовані проти легалізації гемблінга.

Подібні ризики прогнозовані і очевидні, і тому легальні оператори вже зараз намагаються виробити загальну стратегію і навіть якийсь консолідований “кодекс поведінки” в рекламній сфері, який би працював на загальний позитивний імідж українського грального ринку, а не якоїсь компанії окремо. Складно сказати, які саме санкції будуть застосовуватися до порушників цього кодексу з боку інших учасників ринку, але те, що самоорганізація і саморегуляція на ринку підуть на користь як операторам так і гравцям, принаймні за рахунок використання в рекламі інструментів самообмежень і самоконтролю, – це незаперечно.

Крім того, створення такого інструменту саморегуляції ринку, як “кодекс поведінки”, говорить про появу пулу соціально відповідальних компаній-операторів, які використовують рекламу в якості одного із засобів маркетингу. При цьому вирішуються відразу кілька бізнес-задач:

• інформація про операторів і їх послуги потрапляє до кінцевих споживачів, не зловживаючи їх увагою, але забезпечуючи широке охоплення цільової аудиторії;

• відбувається раціональне і точкове позиціонування брендів операторів ринку як соціально відповідальних гравців в галузі;

• іміджеві дивіденди від грамотно спланованої маркетингової політики підсилюють довіру до легально працюючих на гральному ринку компаніям.

А ось для тих, хто має намір ігнорувати логіку і здоровий глузд або вже дуже сильно захоплений корисливістю, нагадаю, що законодавець передбачив досить жорсткі норми по відношенню до порушників положень про рекламу азартних ігор. Заборони та обмеження відображені в нормах статті 22-1 Закону України “Про рекламу”. Так, закон прямо забороняє:

• рекламувати азартні ігри в телевізійних і радіопрограмах (в тому числі і в інтернет-передачах) в період з 6:00 до 23:00;

• використовувати в якості рекламних моделей осіб, які не досягли 21-річного віку, а також застосовувати в якості рекламних носіїв товари, призначені для громадян, які не досягли 21 року (одяг, взуття, дитячі іграшки і т. Д.);

іміджеві дивіденди від грамотно спланованої маркетингової політики підсилюють довіру до легально працюючих на гральному ринку компаніям.

А ось для тих, хто має намір ігнорувати логіку і здоровий глузд або вже дуже сильно захоплений корисливістю, нагадаю, що законодавець передбачив досить жорсткі норми по відношенню до порушників положень про рекламу азартних ігор. Заборони та обмеження відображені в нормах статті 22-1 Закону України “Про рекламу”. Так, закон прямо забороняє:

• рекламувати азартні ігри в телевізійних і радіопрограмах (в тому числі і в інтернет-передачах) в період з 6:00 до 23:00;

• використовувати в якості рекламних моделей осіб, які не досягли 21-річного віку, а також застосовувати в якості рекламних носіїв товари, призначені для громадян, які не досягли 21 року (одяг, взуття, дитячі іграшки і т. Д.);

• розміщувати рекламу азартних ігор у всіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань, присвячених азартних ігор).

Крім того, реклама азартних ігор повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: “Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри”. При цьому кожному попередженню має бути відведено не менше 15% площі (обсягу) всієї реклами.

Привабливість реклами і прямий обман гравців – це абсолютно різні поняття. І якщо оператор ринку “забуває” про це в гонитві за прибутком, то тут на захист прав громадян постає закон і національний регулятор. Така “забудькуватість”, до речі, досить дорого обійдеться – в 300 мінімальних зарплат (майже 2 млн грн) за кожне порушення. І це ще не все. За розміщення реклами в порушення п. 9 статті 22-1 ЗУ “Про рекламу”, відповідно до частини 1 статті 203-2 Кримінального кодексу України може настати і кримінальна відповідальність (так як подібна діяльність може бути кваліфікована як співучасть у незаконній діяльності з організації або проведення азартних ігор і лотерей).

Тому краще пам’ятати про те, що реклама – двигун торгівлі, а не інструмент маніпуляцій і обдурення громадян.